Розп'яття, яке закінчилося тріумфальним вигуком: "Звершилось!" (Івана 19:30) - було приношенням вседостатньої жертви спокути за всіх грішників. Чоловік на хресті був Агнець Божий, що бере на Себе гріх світу, аби не було того гріха перед лицем Божим. Спасіння всього світу колись висіло на тих трьох цвяхах Голгофи. Як плід із забороненого дерева, який по тому як його скуштувала перша людина, приніс гріх, смерть і осуд на весь людський рід, так і плоди з дерева хреста відновили праведність, життя і благословення для всіх людей.Через це хрест - і святий, і блаженний. Колись він був лише сухим шматком дерева, але він змінився, як посох Аарона на зелену гілку, повну небесного цвіту та плодів. Колись він був інструментом мук для покарання грішників, а тепер він сяє, як знак благодаті. Колись він був деревом прокляття, а тепер він став, після того, як на ньому принесло себе Обіцяне Благословення, деревом благословення, вівтарем жертовної спокути, і приємними пахощами для Бога. Сьогодні хрест і далі є жахом - але лише для пекла. Він сяє на його руїнах як знак перемоги над гріхом, смертю і сатаною. З розчавленою головою змій спокуси лежить біля підніжжя хреста. Це - зображення загальної втіхи, на яке, спрагнено дивиться слабким зором помираючий. Це його остання надія і єдине світло, що сяє в темряві смерті.
К. Ф. В. Вальтер, Зі Скарбниці щоденної молитви
Немає коментарів:
Дописати коментар