"Вітер віє, де хоче і ти чуєш його голос, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так буває з кожним, хто народжений від Духа" (Євангеліє від Св. Івана 3:8).
Спаситель наче каже: «Не думай собі, Никодиме, що ти це питання можеш осягнути. Ти мусиш дотримуватися голосу вітру, тобто, Слова. Не знають, звідки приходить голос вітру та куди він іде».
Тут Господь пояснює значення цього голосу. Це фізичне Слово, яке чують. Це свідчення і промови, які виголошують проповідники. Іншим словом, це – проголошення Слова Божого. В усьому християнському світові не маємо ми нічого більш величного чи витонченішого ніж Слово Боже. Ми чуємо голос вітру – повсюди Святе Писання представляє нам Слово. Людина чує Слово і відчуває воду, а без Слова Хрищення – ніщо. Що може здійснити вода без Слова Божого? Так само у Святому Причасті хліб і вино не приносять жодної користі без Слова. Хліб назавжди залишатиметься хлібом, а вино буде залишатися вином. Але коли до Таїнства Хрищення і Таїнства Святої Вечері включене Слово, тоді є дія, тоді воно відчувається, як відчувається летіння вітру. Коли чуємо Слово, то нашими вухами ми чуємо Його голос.
Це межі того, наскільки Бог Себе об’являє і більше нічому ми вірити не повинні. Ми мусимо просто вірувати та бути впевненими, що те, чому ми навчаємо, відбувається насправді.
Немає коментарів:
Дописати коментар