вівторок, 17 липня 2012 р.

Суперечка про мову

     Є така приказка: «Біля того, хто будує, тиняється багато майстрів». Ось так і в мене. Ті, що ніколи не вміли правильно розмовляти, вже не кажучи нічого про переклад, всі одразу стали моїми майстрами, а я маю бути їхнім учнем. Якби я тут спитався їх, як викласти німецькою перші два слова Матвієвого Євангелія, Liber Generationis,[1] то ніхто з них не зміг би навіть закудкудакати. А тепер вони сидять, судячи всю мою роботу!  Гарні хлопці! Ось так було і в Єронима, коли той перекладав Біблію. Майстром його був кожен. Це він, один-єдиний був некомпетентний. А люди, які не були навіть гідними, аби почистити йому взуття, критикували діло цього доброго мужа.[2] Треба мати багато терпіння, аби прилюдно зробити щось добре, бо світ завжди хоче бути Майстром Всезнайком.[3] Він завжди мусить стромляти вудила під кінський хвіст, все критикуючи і нічого сам не роблячи. Ось така природа – позбутися її він не може.
     Хотів би я побачити папіста, який виступив би наперед і переклав би хоча би одне-єдине послання Св. Павла або одного з пророків, не використовуючи Лютерів німецький переклад. Ось тоді ми би побачили гарний, чудесний, гідний похвали німецький переклад!  Ми бачимо дрезденське мазюкало,[4] яке погралося в майстра мого Нового Заповіту. Не згадуватиму його імені[5] в моїх книжках знову, бо тепер він має Суддю[6] і вже й так добре відомий. Він визнає, що моя німецька мова – приємна й добра.[7]  Він бачив, що вдосконалити її він не може. Але бажаючи її дискредитувати, він взявся до праці і майже дослівно узяв мій Новий Заповіт саме так як його переклав був я. Він забрав мої вступи та пояснення, повставляв свої і таким чином продав мій Новий Заповіт під своїм іменем.

Доктор Мартін Лютер, Про переклад: відкритий лист


[1] Мт. 1:1: «Книга родоводу» була передана Лютером і 1522 року і 1546 року таким чином: «Це книга про народження [Ісуса Христа]». WA, DB 6, 14-15. Езмерів список критики Лютерового Нового Заповіту починався саме з цього вірша. Проте він наголошував на тому, що Лютер запровадив нову ідею, зробивши Давида, а не Ісуса Христа, «сином Авраама». Annotationis Hieronimi Emsters uber Luthers Newe Testament (4-е видання; 1529 р.), с. xviii.
[2] Приблизно 382 р. Єроним отримав доручення від Дамасія, єпископа римського (п. 384 р.) підготувати авторитетне переглянуте та виправлене видання латинської Біблії. Беручись до праці, Єроним говорив про різку критику, яку він очікував почути і про себе, і про свою працю. Його сподівання виправдалися. Версія Вульґати Єронима, отримала критику навіть від Августина, Руфінія та інших. Вітм на час його смерті 420 р. критика припинилася. Jackson (ed.),  The New Schaff-Herzog Encyclopedia of Religious Knowledge, II, 123-124; Hauck (ed.), Realencyklopädie für protestantische Theologie und Kirche, III, 36-40.
[3] Meister Klüglin  - улюблений вислів Лютера для опису того, хто знає все завжди краще від людини поряд з ним.
[4] Sudler­­ – досить добірна лайка. Походить із слова «мазати» або «працювати в брудові» та «працювати з брудом» і стало використовуватися для позначення будь-якого ремісника – навіть автора – робота якого була убога, неохайна, ненадійна та поверхова. Grimm, Deutsches Wörterbuch, X, 972.
[5] Єроним Езмер…
[6] Єроним Езмер помер 8 листопада 1527 року після майже десятиліття літературної ворожнечі проти Лютера, яка викликала від Лютера мало відповіді після його полемічних трактатів 1521 р. PE 3 (277) 282-401.
[7] Езмер визнав, що Лютерів переклад «був гарніший і звучав краще», ніж стара версія

Немає коментарів: