вівторок, 24 липня 2012 р.

З повсякдення

     Декілька тижнів тому розмовляв зі священиком, який представляє велику і традиційну церкву іноземного підпорядкування на заході України. Служить він у великому селі. В селі всі розмовляють українською, бо етнічні українці.  Пропоную панотцеві дитячі Біблії, безкоштовно. "Українською?" - перепитує чесний отець.  "Дякую, але я відмовляюся".
     Це саме село позавчора. Дружина зайшла в місцевий магазин. Семикласниці обговорюють, що їм купувати. "Коньяк і щось таке, чим його запити", - каже одна дівчинка. "Коньяк не запивають", - репліка від одного з однолітків. Після докорів моєї дружини, діти попрямували до іншого магазину, обмірковуючи, чого б їм такого купити на випивку. 

Немає коментарів: