Рости на спасіння (проповідь)

середа, 12 вересня 2012 р.

Суд був і гнів минувся


Христос проголошує: «Суд минув. Отець і Я нікого не засуджуємо. Бог не розгніваний, бо Я – Присяга і певний Знак, і навіть Дар та Подарунок, аби показати вам, що Бог на вас не гнівається.  Бо Я не був посланий, щоб судити світ, щоби змусити вас від Мене втікати або відлякувати вас, як суворий суддя. Негативне завжди більше вражає ніж позитивне».  Христос наче каже: «Моя мета не в тому, щоби вас судити, як і не є судити вас метою Отця. Бо якби Він захотів судити й винести вам вирок, то чому ж би тоді Він послав би на світ Мене?  Ні, гнів минувся і тепер Він сповнений щирої любові. Він також послав Мене, аби Я світ не судив, а спас його».
Це славетні та втішливі слова. Побожні християни повинні зберігати їх у своїх серцях, бо вони запевнюють нас про те, що Бог нас не судить.  Ці слова повинні нас втішати – як же погано, що ми такі відчайдушні негідники! І ці слова повинні запевнювати нас, що Бог не вбє нас і не вкине до пекла: «Безбожні повинні боятися Бога, втікати від Нього, а не радісно до Нього підходити.  Але вас, що віруєте в Мене, суджено не буде і вам не слід втікати від Мене, як від безжалісного судді. Бо через посередництво віри суд скасований, місія з якою був Я відправлений, поклала цьому судові край.  Тому думки серця вашого – неправильні. Бо кожен, хто приймає Мене у вірі, відганяє ті жахливі слова про Божий гнів, пекло та вічний осуд».

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана 

Немає коментарів: