Без добрих діл покаяння - лицемірне

     Христос часто поєднує обітницю відпущення гріхів з добрими ділами не через те, що Він має на увазі, що добрі діла є умилостивленням, бо вони ідуть після примирення, але через дві причини:  одна є та, що добрі плоди повинні обов'язково слідувати. Тому Він застерігає, що коли не слідують добрі діла, то покаяння - лицемірне та підроблене.  Інша причина є та, що  ми потребуємо зовнішніх ознак такої великої обітниці, бо сумління, сповнене страхом, потребує багатоскладової втіхи.
    ... Хрищення та Господня Вечеря  є ознаками, що постійно застерігають та заохочують розум, що втрачає надію, вірити в те, що гріхи прощені. І така само обітниця записана та зображена в добрих ділах, аби ми могли вірувати певніше.  А ті, що не приносять добрих діл, не захоплюються вірою, а зневажають обітниці.  З іншого боку, побожні пригортають їх до себе і радіють, що в них є ознаки та свідчення такої великої обітниці. Відповідно вони вправляються у цих ознаках і обітницях.

З Апології Ауґсбурзького віросповідання, Розділ ІІІ.  Любов і виконання Закону