Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 23 грудня 2012 р.

Проповідь на 2-у неділю церковного новоліття


ЗБЛИЖАЄТЬСЯ ВАШЕ ВИЗВОЛЕННЯ
                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться. І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою! Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення! І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева:  як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо. Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!  Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!  Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!  (Луки 21:25-36)

              Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Рим. 1:7). Амінь.

Дорогі брати і сестри, в четвер один із українських телеканалів здійснював прямий репортаж із французького села, в яке почали з’їжджатися тисячі людей, що прагнуть врятуватися від кінця світу.  Місцеві селяни не можуть дочекатися поки всі ці перелякані юрби покинуть їхнє місцевість, а французька влада спрямувала до місцевої найвищої гори загін поліцейських, які не пускають далі всіх тих, що хочуть спастися в горах, над горою кружляє вертоліт і навіть пролітає винищувач.  Довкола ж гори зібрані всі ті, що прагнуть врятуватися від кінця світу.  Інший репортаж був зі Мексики, де й очевидно був розроблений календар Майя, покладений в основу страхів про позавчорашній кінець світу.  Репортаж з Мексики вівся на фоні ритуальної піраміди, яка певно добре запам’яталася глядачам фільму Мела Гібсона «Апокаліпсис», який зобразив причини загибелі однієї з найпотужніших цивілізацій тодішнього світу, цивілізації майя – язичництво і жертвоприношення людей.  Власне кажучи, подібний вчинок скоїв і якийсь чоловік із Луганська, який з нагоди фальшивого пророцтва про кінець світу 21 грудня 2012 року, скоїв самогубство, підпаливши сам себе.

В пятницю вже по українському радіо я чув одного обуреного слухача, який нарікав на те, що купив собі за 400 гривень набір для кінця світу, а тепер, певно, використає його для рибалки.  Важче буде тим людям, які відповідно до ЗМІ, наробили собі бункерів, затративши на це круглу суму грошей.  Але ні втеча в гори, ані в глибокі підземелля, ані якийсь набір справі не зарадять.  Кінець світу справді буде.  Але він буде не тоді, коли про нього пророкують якісь жерці або люди.  Кінець світу настане досить несподівано і його справді треба боятися. Але не всім.

Кінця світу треба боятися всім, хто не вірує в Христа.  Кожна людина, яка не надіється на Сина Божого по власній смерті або під час кінця світу, якщо він настане до її смерті, повинна кінця світу боятися.  Але боятися кінця світу треба правильно, бо втекти від загибелі тимчасової і вічної буде неможливо.  В Книзі Обявлення Івана Богослова описане таке видіння про кінець світу: «І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер... І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць...  І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, поховались у печери та в скелі гірські, та й кажуть до гір та до скель: «Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!...»  Господь Святий Дух завершує опис, кажучи: «Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?» (Об. 6:13-17). Риторичне запитання – встояти від гніву Божого не зможе ніхто.  Сховатися від всюдисущого Бога не зможе ніхто.  Всі до одного люди будуть поставлені перед Ним, аби надати звіт. 

Будь-який природний катаклізм – ніщо у порівнянні з кінцем світу, справжнім кінцем світу – днем, коли повернеться Син Людський у славі.  Сьогоднішнє Євангеліє попереджує нас про те, що має передувати Його поверненню. Господь каже: «І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться».  Господь каже, що те, що ми будемо бачити на небі, те, що відбуватиметься із небесними тілами, викликатиме в нас тривогу.  Порушиться звичайний порядок речей.  Закони фізики, яким ми дали визначення, будуть порушуватися, але не людьми.  Це буде відбуватися на очах людей, але природного пояснення цьому фізики, ані якісь інші вчені навести не зможуть.  

Щось подібне буде відбуватиметься із водою.  Моря та океани вийдуть за межі людських уявлень про те як саме має поводитися водна стихія.  Все до чого ми звикли, все чому звикли знаходити логічне пояснення на морях і океанах, перетвориться на те, що викликатиме лише збентеження.   Те, що відбуватиметься в самому кінці з небом викликатиме заціпеніння від страху: небо як таке перестане існувати.  Господь каже, що сили небесні порушаться.  Всесвіт, який ми бачимо і про який ми навчаємо як про нескінченний – скінчиться у такий спосіб, що навіть найзавзятішим митцям з постановок фільмів про глобальні катастрофи забракне уяви, аби все це можна було би передати. Господь каже, що люди будуть від страху мертвіти.   Від страху не буде сили ходити, говорити. Від страху буде перехоплювати подих.  Буде страшно. Буде дуже страшно, бо це означатиме вже кінець на вічні віки для всіх грішників.  Бо «побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою!»

            Але ось які чудові слова Господь промовляє до віруючих: «Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!»  Господь каже, що віруючим немає чого боятися. Навпаки, Син Божий каже, аби ми випростувалися і піднімали наші голови.  Хто випростується і хто підіймає голову?  Людина, праця якої скінчилася і яка сміливо дивиться у майбутнє.  Вам не треба мертвіти від страху і чекання того, що йде на ввесь світ, бо ви вже цьому світу не належите.

            Колись ви належали цьому світові.  Але не тепер.  Аби ви могли випростатися у час приходу Сина Людського, Він був зігнувся  – необмежений Бог зодягнувся у обмежену людську плоть.  Ісус Христос зігнувся був під тягарем хреста, якого Він ніс на Голгофу і на якому Він Своєю і святою дорогоцінною кров’ю обмив усі ваші гріхи та провини.  Аби ви могли сміливо підняти Останнього Дня власні голови, Він, перед самою смертю, вигукнув про завершення діла прощення усіх ваших переступів проти Бога і людей, і віддавши Свого Духа, опустив голову під терновим вінцем на груди. 

            Аби ви не боялися того, що йде на світ – суду і останнього вироку про цілу вічність у вогні аду, Спаситель Ісус Христос вийшов переможно на третій день із гробу, Своїм воскресінням засвідчивши про ваше майбутнє воскресіння і ваше нескінченне життя у Царстві Божому.  Через це, дивлячись на всю цю паніку, яка все частіше охоплює людство, на страх, який викликають чималі стихійні лиха, що набувають все більшої сили, через безбожність і насильство, які захоплюють все більшу кількість людей, не лякайтеся, а в щирому каятті перед Богом за власні гріхи та з непохитним упованням на кров Христову, на Його дорогоцінну і хресну жертву за вас, не бійтеся, а моліться, як і молилися перші християни: «Прийди, Господи Ісусе!» 

            Ось якого чудового листа пише до християн Апостол Іван: «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.  Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будемо подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.  І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він». (1 Ів. 3:1-3). А очищеним Христом немає потреби боятися Його приходу, бо Він очистив нас з великої Своєї любові. Аби ми були чисті, прощені, виправдані, Він віддав за нас Самого Себе.

            Моліться: «Прийди, Господи Ісусе!», бо Христів прихід для вас означає визволення. І це визволення вже не просто прощення гріхів, а це визволення – від гріха і від його жахливого наслідку – смерті.  Смерть – це заплата за гріх.  А оскільки ваші гріхи прощені, то після повернення Христа, коли Він воскресить вас із мертвих або перемінить (якщо у час Його повернення ви будете ще жити на цьому світі), то ви вже ніколи не зазнаєте жодної біди, жодного болю, жодного нещастя і, звісно ж, смерті.  Бо ви будете в Царстві Божому. Ви будете безгрішні, досконалі, в прославленому тілі і кожна мить вашого, тепер вже нескінченного життя, буде наповнена радістю і щастям.  І це триватиме повіки віків. 

            Тому віруйте в Христа, надійтеся на Нього, горніться до Нього чимдужче, особливо, коли Він пригортає вас до Свого Єства у Святій Вечері, бо день повернення Сина Людського наближується і останні події, зокрема і позавчорашня – тому підтвердження.   Ваша ж віра, подарована вам Богом, Який покликав вас із смерті до життя, потребує уваги та пильності.  Власне кажучи, це вона спонукає вас пильнувати, аби ви як каже сьогодні в Євангелії Божий Син, не обтяжувалися трьома речами: ненажерством, пянством і життєвими клопотами.

Коли людина знаходить розраду у їжі, то їжа стає її божеством. Так само центральне місце в житті людини може зайняти алкоголь або будь-що з цього світу: здоровя, багатство, влада, якісь речі – що завгодно.  Тоді це стає смислом її життя, її справжнім богом. І тоді цей нібито справжній бог, але насправді бог фальшивий, диктує як цій людині жити, чого боятися і на що надіятися.  Але це триває лише до пори, до часу.  Бо все, що є в цьому світі, минається разом зі смертю людини або минеться в час повернення Сина Божого.  Він каже: «Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!»

Небо й земля проминуться, але не минеться жодне слово нашого Спасителя і Бога, любі брати і сестри.  Для грішного світу – це погана новина, а для вас – Добра Новина, Євангеліє.  Бо це означає, що прощення усіх ваших гріхів, яке Син Людський здобув для нас на хресті – не минається, воно – вічне.  Це означає, що щоразу, коли ви каєтеся у ваших гріхах, ви отримуєте прощення здобуте Сином Божим один раз і назавжди, лише Ним Самим і для всіх людей, які будь-коли жили, живуть і ще житимуть на світі. Грішний світ може тремтіти і повинен тремтіти від страху за власну долю, а ви можете радіти і співати сьогодні хвалебні гімни Господу Христові, бо Слово Боже повік пробуває, а це Слово обіцяє усім, хто вірує в Христа і надіється на Нього, воскресіння і вічне життя у Божому Царстві.

Світ дивлячись на катаклізм за катаклізмом, слухаючи одне фальшиве пророцтво за іншим, лякається, а для вас, каже Господь у сьогоднішньому Євангелії – це лише нагадування про те, що весна людства минулася, ми перебуваємо в літі, а отже й очікуємо скорого повернення Христа і це означає, що Царство Боже до нас підійшло зовсім близько. І якщо на весь світ прихід Христа спаде як сітка, як тенета на сполоханих птахів, що приречені до смерті, то для вас це навпаки – остаточне звільнення від тенет світу до правдивої свободи та істинної волі – свободи від гріха, від влади диявола та смерті – свободи до радості вічного життя.

Тож спокійно і без паніки розглядаймося довкола, усім без винятку робімо добро та, дивлячись на всі ознаки, якими все більше рясніє світ, у якому ми поки що перебуваємо, молімося аби Господь далі покріплював нашу віру Своїм Словом і Таїнством і просімо: «Прийди, Господи Ісусе!»  Амінь. 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).

Немає коментарів: