До ювілею Григорія Сковороди (1722-1794 р. р.)

Глава 8-ма

ЗАКОН БОЖИЙ І ПЕРЕКАЗ - РЕЧІ РІЗНІ[1]

Закон Божий пробуває навіки, а людські перекази не скрізь і не завжди.

Закон Божий - це райське дерево, а переказ - тінь.

Закон Божий - це плід життя, а переказ - листя.  Закон Божий - це Боже в людині серце, а переказ - це смоківничий листок, що часто прикриває єхидну.  Двері храму Божого - закон Божий, а переказ є прироблений до храму притвор. Як переддвірок до олтаря, а хвіст від голови, так далеко відстоїть переказ.

У нас майже скрізь непорівняльну цю [різницю] порівнюють, забуваючи закон Божий і змішавши з болотом людським водно, навіть до того доходить, що брехуни людське вище підносять і, на нього уповаючи, про любов не подумають, хай же здійсниться оце: "Лицеміри!  За перекази ваші розорите закон".  Все те є переказ, що не Божий закон.

Григорій Сковорода, Із Вступних дверей до християнської добронравності (у: Григорій Сковорода.  Твори у двох томах. Том 1. Поезії, байки, Трактати, Діалоги. Український науковий інститут Гарвардського університету.  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України,  АТ "Обереги", Київ, 1994, с. 149).

---

[1] Під Законом Божим мається на увазі Слово Боже, Біблія, Писання, а під переказом – Передання (Примітка В. Г.)