Рости на спасіння (проповідь)

субота, 2 березня 2013 р.

Про проповідницьке служіння жінок

     За апостолами стоїть Сам Господь.  Незважаючи на визначне, зразкове благочестя і мужність жінок у Його ділі та службі (Мт. 27:55-56) і незважаючи на тимчасовий пріоритет жінок як свідків Його воскресення (Мр. 16:1-8, Ів. 20:1 і далі), Христос не призначив жодної жінки, аби вона була Його Апостолом.  Якщо причини для цього шукати в єврейській системі законів, у якій жінка могла, наприклад, бути тільки шаліах, то такі міркування не стосуються справи "Апостола до язичників", оскільки жриці всіх видів були добре культурно вкоріненими у греко-римському світі. Але залишаються ті факти, що в Ісусі Бог стався чоловіком, не жінкою; що Його обране апостольство, в якому, з яким і під яким було запроваджено наше публічне служіння, не включало жодної жінки, - навіть тих, які були для Нього близькі та дорогі; і що виразною апостольською заповіддю публічні служителі Євангелія, тобто ті, що в цей особливий спосіб "представляють Особу Христа... замість і на місці Христа" (Ап. VII/VIII. 28), мусять бути кваліфікованими чоловіками, а не жінками.

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

Немає коментарів: