Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 25 серпня 2013 р.

Проповідь на 9-у неділю П'ятидесятниці

                                                 НЕ БОРЖНИКИ ПЛОТІ
                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Тому-то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі; бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: «Авва, Отче!» Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись (Римлян 8:12-17).

Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Рим. 1:7) Амінь.

Дорогі брати і сестри, одного зимового дня чоловік спостерігав за порогами над Ніагарським водоспадом. Вгорі над річкою ширяв орел.  А на річці чоловік помітив тушу овечки, яку бистра течія підносила все ближче до краю водоспаду. Раптом на цю тушу сів орел, очевидно маючи намір чимось там поживитись. Орел, звісно, бачив водоспад.  Але він не боявся прірви, бо в нього були могутні крила, які, в разі чого, він міг би розправити і миттю піднятися в небо.

Проте орел не врахував однієї речі, а саме паралізуючої влади морозу. В останню мить, вже на краю прірви, він таки розправив свої крила, але лапи його примерзли до шерсті овечки і могутній птах, «король пташиного царства», незважаючи на свої могутні крила, полетів разом із мертвою твариною донизу і розбився об скелі водоспаду.

Так часом буває і з християнами. Сьогодні Господь Святий Дух, звертаючись до нас через Апостола Павла каже: «Тому-то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; бо коли живете за тілом, то маєте вмерти».  Якщо християни піддаються плотській спокусі, то вони діють наче орел із нашої сьогоднішньої оповіді.  Вони мають свободу і силу.  І думають, що їхня сила і їхня свобода залишиться, коли вони послухаються спокуси власної грішної плоті та почнуть виконувати її грішні забаганки.  Але так не буде.

Влада гріха надто сильна. Марно думати: «Ось я цього разу згрішу, потім попрошу в Бога прощення, Він мене простить і далі я вже буду жити як віруюча людина та не грішити». Вже саме таке мислення виявляє, що ми не перебуваємо на свободі, а в рабстві гріха. Щойно ми піддаємося на умовляння грішної плоті, як примерзаємо до мертвої туші і летимо з нею донизу на убивчі скелі, де розіб’ємося на друзки і втратимо все, що маємо і найголовніше – вічне життя.

Звісно ж плоть буде нас переконувати, що нічого поганого немає в тому, що згрішиш лише один раз. Врешті-решт «не согрішиш – не покаєшся». Безбожна думка і оманлива приказка – лукаве запрошення до гріха.  Слова Божі дуже чіткі та виразні: «коли живете за тілом, то маєте вмерти».  Ви навіть не помітите, як будете полонені гріхом наче дурманом, аби прокинутися до дуже важкого похмілля у невгасимому вогні пекла.
Де зараз перебуваєте ви, любі брати і сестри? Чи не примерзли ви до мертвої туші, що ось-ось перехилиться через край велетенського водоспаду і понесе вас на вірну смерть до гострих скель? Як ви живете? Якщо ви живете у гріхові, то це означає одне – ви приречені до смерті, тимчасової і вічної.

Якщо ви живете за плоттю, то вам не буде, що сказати Богові у відповідь на Його жахливий вирок усім тим, що живуть за плоттю і виконують її заклики до гріха: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Мт. 7:23). Відійдіть навіки у вічний огонь, приготовлений для диявола та його ангелів.  Ви перебували у їхньому товаристві впродовж земного життя.  У їхньому товаристві ви чинили беззаконня.  Воно вам дуже подобалося.  Насолоджуйтеся тепер ним і далі, якщо хтось може насолоджуватися муками пекла повіки віків!  Життя за плоттю приносить смерть.

Сьогодні для всіх вас, що каєтеся у власних гріхах і кладете надію не власні добрі діла, а на Бога, є добра новина, і цілковите інше послання, ніж для тих, що живуть за плоттю.  Господь Святий Дух через Апостола Павла каже: «Коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити».  Де є життя за плоттю – там є смерть, а де є умертвіння тіла, там є життя. Але це життя не дається будь-кому, хто знесилює тіло.

Тіло – дар Божий. І Господь хоче, аби ми про нього піклувалися. Апостол Павло каже, що «ваше тіло – то храм Духа Святого, що живе Він у вас» (1 Кор. 6:19). Про храм треба, звісно піклуватися.  Ті, що закликають руйнувати власне тіло, аби наблизитися до Бога – радше руйнівники Церкви, а не її будівничі. Господь Святий Дух каже нам не про те, що ми будемо жити, знущаючись з власного тіла, а Він каже, що ми будемо жити, коли духом умертвляємо тілесні вчинки.

Він говорить про життя в тілі, в якому панує не плоть, а дух. Цей дух – наша нова людина, народжена Святим Духом через Євангеліє Христове. Аби це народження могло статися, Син Божий народився людиною такою самою як ми, але без гріха. Аби ми стали новою людиною, Ісус забрав на Себе усю старизну нашого гріха, нашої провини і поніс усе це на Голгофський хрест.  Зробити це спонукала Його невимовна любов до людського роду – до кожного з вас, любі брати і сестри. «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Ів. 3:16, 17).

Аби ви могли жити вічно – вічний Бог Син помер на вашому місці і замість вас. Аби вам сьогодні проголошувалося прощення усіх ваших гріхів і провин – повне виправдання Боже – Ісус воскрес із мертвих на третій день, ставши первістком серед померлих.  Це прощення, це вічне життя стає вашим через віру, яка горнеться до Ісуса, до Його заслуг і зараховується вам у праведність.

Нова людина – віруюча людина. Ви тепер – нові люди вірою в Ісуса Христа. Звісно, у світі ви будете натрапляти на багатьох людей, які заявлятимуть про те, що вони – християни, але які живуть за плоттю. Ви натраплятимете і на тих, що з усіх сил намагаються вмертвити власне тіло і вести дуже пристойне життя, але не віруючи в те, що Христос помер за всі їхні гріхи і провини, не радіючи спасінням, яке дарує Господь усім віруючим у Христа. І ті, і інші – старі люди, які насправді, навіть при різній поведінці, живуть за плоттю, бо одне з бажань плоті – невірство, недовіра до Христа і до Його жертви на хресті.

Ви ж віруєте, що жертва Ісусова – повна і, що для прощення ваших гріхів вам більше нічого, окрім Ісуса Христа, нашого Спасителя не потрібно. Та й не може бути ще чогось іншого на небі і на землі, чим могли би прощатися наші гріхи.  Віруючий чоловік – нова людина. Віруюча жінка – нова людина. Віруюча дитина – нова людина.  І ця нова людина живе, умертвляючи вчинки тіла, відкидаючи будь-яку спокусу, яку пропонує плоть і каже: «Христос помер за мої гріхи.  Бог любить мене. А – Його дитя.  Бог у Христі дав мені усе.  І прощення гріхів, і радість, і вічне життя.  Як же я вчиню таке зло і згрішу проти мого люблячого Бога?»  

А ще нова людина кличе на допомогу Ісуса, а Він – поряд, як і обіцяв: «Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку» (Мт. 28:20).  І Він завжди готовий прийти нам на допомогу, як обіцяє в Псалмах: «В день недолі озветься до тебе Господь, Ім'я Бога Якового зробить сильним тебе! Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре! (19:2, 3). Та: «До Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене! (49:15).

Таким чином учинок тіла умертвляється, бо він не знаходить поживи у новій людині.  Бо у вас живе Христос, а Христос для гріха – отрута, а для вас – життєдайні ліки і саме життя. Христом ви живете і будете жити. Навіть коли ви будете слабнути у вірі, то Святий Дух через Євангеліє буде вас знову повертати до Христа, нашого Спасителя.  Апостол каже: «всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі».

Ваша грішна плоть хоче, аби ви про це забулися. Світ докладає масу зусиль, аби переконати нас, що ми всього на всього тварини і гріх – це щось цілковито природне і нічого поганого в ньому немає.  Але Святий Дух, Який живе в нас, переконує в іншому. Він каже вам сьогодні: «Ви – діти Божі. Вам нема чого боятися Божого гніву, бо Ісус Христос – Ублагання за ваші гріхи.  Ви – вільні люди. Вільна – від гріхів.  Визволені від вічної смерті. Вільні від пазурів диявола. Бо все, що повязане з гріхом – це неволя. А ви – визволені з тієї неволі Ісусом.

У вас живе дух синівства, який визнає невимовну Божу любов до нас і не втікає від Бога, як втікає злочинець від розгніваного судді, а біжить до Отця і горнеться у любові до Нього і промовляє: «Авва, Отче! Отче наш, що Єси на небесах!»  Дух Божий каже нам: «Ви – діти Божі. І це не просто означає, що ви вільні від усякого зла і прощені, і виправдані.  Діти, за звичай, отримують спадщину, яку зібрали для їх їхні батьки.

Святий Дух каже нам сьогодні, що ми – також спадкоємці. Ви – спадкоємці Божі. Вам належить Його Царство. Але це Царство – незаслужене вами. Бо ви – співспадкоємці Христа. Це Царство заслужив для вас Христос. І ви успадковуєте Його винятково через Христа і тільки тоді, коли перебуваєте в Ньому, коли горнетеся до Нього у вірі, як до любого Спасителя, Який вас живить Своїми святими тілом і кровю у хлібі та вині Святої Вечері – коли ходите Його дорогами, терплячи разом із Ним і несучи свій хрест дорогою до нашого воскресіння і  Царства Небесного.

Біля Ніагарського водоспаду орел поплатився власним життям, поклавшись на власні сили. Але той, хто надіється на Христа, життя здобуде, навіть якщо в цьому віці доведеться страждати заради Його Імені, бо Христос, постраждавши, здобув перемогу над гріхом, дияволом і смертю – і воскрес, і царює по правиці Отця Небесного – для вас, аби ви  не падали, а залишаючись дітьми Божими, не були боржниками тіла, а жили вічно.  Заради Ісуса. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Римлян 16:24).


Немає коментарів: