Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 12 вересня 2013 р.

Що робить людину християнином

      Обовязково, щоби у справах, які стосуються вічного життя, ми прислухалися лише до голосу та доктрини Христа.  Слухання якогось іншого голос приведе нас до погибелі. Турок відклав Христа і прийняв Магомета. Папа відкидає Христа і горнеться до своїх канонічних законів. Монахи й монашки роблять так само, кажучи: «Ми щирі в серцях і маємо на думці добре». Майте добре на думці чи не майте, якщо ви – не Ісус Христос, то це нічого не означає!  Христос – не у вашому чернецтві, цнотливості та вбогості. Спасіння не складається з наших діл і вчинків. Ні, той, хто щиро вірує в Христа Господа, пристає до Нього в правдивій вірі і запечатує це в своєму серці, не сумніваючись, що Христос – його Спаситель – той спасенний. Червоний плащ називається червоним не через матеріал, з якого він пошитий, а через свій  червоний колір. Таким чином людина не стає християнином через те, що натягає сутану, стає монахом і мучить себе. А що ж тоді робить її християнином?  Те, що в серці своєму вона пише і запечатує ці слова: «Вірую в Ісуса Христа». Це прості слова, які личать проповіді мирянина. Священики й монахи наполягають на чомусь складнішому від цієї простої доктрини, бо кажуть: «Хіба може так бути, що я був монахом упродовж двадцяти чи тридцяти років, не заслуживши більше від інших?» Що ж, коли хочеш, то обирай таке життя і чесно його провадь. Хто тобі заважає? Але коли настане час відходити із цього земного життя, то ти не залишишся в цій волосяниці або в картезіанському ордені, а будеш вкинутий до хробаків.  Навіть якщо ти будеш зодягнутий в ангельську одежу, то що з тебе залишиться?  Сутана, тонзура, батько, мати – все це скінчиться.  А що ж залишиться?  Той, Хто сидить по правиці Божій, як Суддя живих і мертвих!  Той, хто тієї години має Христа і зодягнутий в Нього  і прикрашений Ним, перебуває той в безпеці. Без Нього ти побачиш, що сутани й тонзури, віра Папи й турка перевірки не витримають. Але той, хто носить в своєму серці цю печатку: «Вірую в Ісуса Христа», живе в цій вірі та помирає – перебуває в безпеці. Кожен, хто вірує в Христа – спасенний. У чотирнадцятому розділі Св. Івана читаємо: «Живу Я – і ви жити будете» (14:19). Через те, що Я живу, а ви віруєте в Мене, то ви не помрете, а будете жити, як живу Я».  Також: «Він – над усіма» (3:31).  Таким чином ми зіштовхуємося з вибором: горніться до Нього, або будьте засуджені та загублені.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана

Немає коментарів: