Ми покажемо, що вони [противники Євангелія] справді із святих роблять не тільки заступників, але й умилостивителів, тобто посередників викуплення. Тут ми все ще не наводимо зловживань звичайних людей. Ми все ще говоримо про точки зору докторів. Недосвідчені можуть також судити і про решту.
В умилостивителя є ці дві речі. По-перше, має бути Слово Боже, з якого ми можемо точно знати, що Бог бажає змилостивитися та почути тих, хто кличе до Нього через цього умилостивителя. Така обітниця є про Христа (Івана 16:23): «Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам». Про святих такої обітниці немає. Тому сумління не можуть бути твердо переконаними, що звертання до святих буде почутим. Отже, це звернення не йде від віри.
Далі у нас є заповідь кликати до Христа, відповідно до Мт. 11:28: «Прийдіть до Мене, усі струджені» тощо,– яка, звичайно ж, стосується нас. Також Ісая каже (11:10): «І станеться в день той: до Кореня Єссеєвого, що стане прапором народам, погани звертатися будуть до Нього». І Пс. 43 (45:12): «Будуть благати тебе найбагатші з народу». І Пс. 71 (72:11, 15): «І впадуть перед ним усі царі». І трохи далі: «І завжди молитися буде за нього». А в Івана 5:23 Христос каже: «Щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця». І Павло (2 Сол. 2:16, 17) каже, молячись: «Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець … нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас» (XXI, 16-18).
З Апології Ауґсбурзького Віросповідання
A sadness. . .
4 години тому
Немає коментарів:
Дописати коментар