Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 16 червня 2013 р.

Проповідь на 7-у неділю Великодня

        НОВЕ СЕРЦЕ І НОВИЙ ДУХ
                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
І візьму вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу вас до вашої землі. І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас. І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати. І ви будете сидіти в Краю, якого Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, а Я буду вам Богом! (Єзекіїля 36:24-28)

Вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! (1 Петр. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, у відомій сатиричній повісті нашого земляка Булгакова «Собаче серце», професор Преображенський і його асистент, доктор Борменталь через трансплантацію органів, зокрема, людського гіпофізу собаці Шарику, добиваються того, що собака перетворюється на людину. Оскільки гіпофіз взято у пролетарія Чугункіна, злодія, алкоголіка і дебошира, то всі ці властивості передаються Шарікову або ж як він сам себе називає Поліграфу Поліграфовичу Шарікову. Шаріков мало переймається моральними нормами, етикою і естетикою, дуже гарно вписуючись у нові радянські реалії та перетворюючи життя своїх творців на подобу пекла. 

Історія цілого людства, до певної міри, нагадує історію літературного персонажа Булгакова, але з точністю до навпаки. Наші прабатьки, Адам і Єва, були створені досконалими.  Господь створив їх на Свій образ і подобу.  Вони мали жити вічно в Раю.  Це життя мало бути винятково життям радості та щастя.  Але сталася біда – диявол спокусив нашу праматір, а через неї і Адама до непослуху Богові.  Будучи сам нечистим і лукавим, диявол, через сіяння сумніву до Божого Слова, наче здійснив духовну трансплантацію гріха в наших прабатьків.  

Вони були святі, але до гріха. А тепер у них увійшов гріх і душі їхні занечистилися, а серце їхнє стало затверділим.  Тож коли Господь докоряє їм за гріх, ні Адам, ні Єва не каються за відступництво від Творця, а навпаки: Адам звинувачує Єву і Бога, а Єва звинувачує диявола.  Цей гріх живе і в нас, коли ми замість каяття, шукаємо виправдання злу, яке ми коїмо особисто. Апостол Павло в Посланні до галатів (5:19-21) наводить далеко не повний перелік гріхів, які властиві людям, пишучи: «Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!»

Ті, що грішать, пише Апостол, понесуть заплату за власну гріхи – вони не успадкують Царства Божого, тобто в самому кінці історії грішного людства вони будуть вкинуті до пекла на нескінченні муки. Яка жахлива перспектива вічності! Які страшні наслідки тієї першої «трансплантації гріха» від диявола до людства, що настала ще в Еденському саду!  Де лишень є відступництво від Бога, там обовязково настає заплата за гріх – смерть. Де є Бог – там є життя. Відійшов від Бога – потрапив у обійми смерті, тимчасової і вічної.

Наш сьогоднішній текст з Писання взято з Книги Св. Пророка Єзекіїля.  Ізраїль був відступився від Бога. Ізраїль вже не обраний народ, а народ – відступник.  Внаслідок цього відступництва, Ізраїль як країна перестає існувати, а народ потрапляє у вавилонську неволю, стає вигнанцем із рідного краю.  Гріх завжди  приносить жахливі наслідки.  Чи могли подумати ті священики, які лестили боговідступникам, закриваючи очі на гріхи їхні і народу, що вони будуть побиті, а хто виживе, той опиниться в полоні? Гріх спотворює  мислення, засліплює людські очі від чітких літер Писання, затуляє людські вуха від суворих і неоднозначних погроз Закону Божого. І це стосується не лише грішників з Ізраїлю часу Єзекіїля, це стосується і нас, любі брати і сестри.  Забруднений гріхом дух, камінне серце існує в нас від миті нашого зачаття.  Як і всяка людина, зачата і народжена в гріхові, ми були приречені до смерті тимчасової і вічної.

Але Господь не залишає людей без надії. Він хоче, аби спаслися ізраїльтяни.  Він хоче, аби спаслися ми. Господь через пророка обіцяє вигнанцям через гріх повернення до рідного краю. Проте це не просто повернення у землю, з якої їх було силоміць депортовано до Вавилону. Таке повернення нічого не варто, якщо не вирішено головну проблему – проблему гріха. Бо де є гріх, там обовязково є покарання.

Тому милосердний Господь обіцяє щось цілковито прекрасне – Господь обіцяє повне очищення, повну переміну. Фізичний бруд добре змивається водою.  Проте гріх звичайною водою не змити. В час Старого Заповіту священики та левити кропилися водою, аби мати очищення на час служіння.  Проте тут Господь говорить про зовсім інше обмивання.  Господь каже: «І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас».  Бог говорить про те, що Він Сам обмиватиме людей водою і обмиті такою водою стануть чистими від усіх нечистот і, зокрема від відступництва від Бога.

Звичайне обмивання мало що дасть. А це обмивання, яке Бог обіцяє через Свого пророка, очищує людину повністю.  Воно несе духовне очищення, очищення від гріха. Єзекіїль пророкує тут про Хрищення. Воно є тим обмиванням.  Саме Хрищення, як звіщає Апостол Павло, є: «купіль відродження й обновлення Духом Святим, Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого, щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя».

Це чудесне пророцтво, яке Господь Бог проголошує через Єзекіїля, здійснилося у вашому житті, коли вас було охрищено в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.  Це чудесне пророцтво стає реальністю щоразу у житті ваших дітей і внуків, коли їх приводять, а ще ліпше приносять в якомога молодшому віці до славної купелі Божої. Бо в цій купелі було подаровано спасіння вам.  В цій купелі дарується спасіння вашим дітям, вашим внукам, і всім вашим нащадкам, які будуть зявлятися на світ.   

Робить все це Бог. Він каже: «Я покроплю вас чистою водою…Я очищу вас…».  Не те, що ви робите обмиває вас.  Не те, до чого докладаєте ви зусиль, очищує вас. Зовсім ні – водою окроплює вас Бог.  І хоча ви не бачите Його рук, а бачите руки звичайних християн, пастирів – дія відбувається Божа, бо здійснює це духовне обмивання «Слово Боже, яке є у воді та з водою, і віра, що покладається на це Слово Боже у воді».

Якби на нас виливали звичайну воду найкращі проповідники на світі або й навіть ангели Божі, то це дало би нам, щонайбільше очищення тіла, але оскільки в час Хрищення у воді виливається на нас Слово Боже, то воно дає те, на що його Бог посилає і робить те, що воно обіцяє – повне очищення від усіх наших гріхів і провин. З Хрищення ви вийшли чисті, прощені та освячені.

Господь не просто очищує вас від ваших гріхів і провин. Його купіль дає щось більше, Його Слово виконує й те, що Він обіцяє через пророка Єзекіїля: «І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті». Аби все це відбулося з вам, любі брати і сестри, заради вас Бог Син стається людиною.  Він в утробі Діви Марії набуває не лише серце з плоті, але кожну частинку тіла, яку маємо ми – Бог зодягається в плоть.

Христове серце – не камінне.  Камінними називає Бог серця відступників, серця невіруючих – такі серця ми мали до купелі Хрищення, до віри в нашого Спасителя. Такі серця, як і серце в Шарікова – нечуйне не лише до Бога, але й до своїх ближніх.  Воно не має любові, від нього як горох від стіни відлітають всякі благання про милосердя і добро.

Але Христос має справжнє те серце з плоті, про яке Бог говорить через Єзекіїля.  Христове серце переповнене милосердям і добром.  Христове серце переповнене любовю до кожного з вас, любі парафіяни.  Христос має це серце від самої миті Свого зачаття і аж до тієї миті, коли воно перестає битися на хресті, помираючи за наші камінні серця, аби ви були повністю прощені за все зло, яке будь-коли гніздилося у вашому камінному серці.

Проте через три дні по хресній смерті це саме Христове серце з плоті почало битися з новою енергією, аби сьогодні ви почули, що пророцтво Єзекіїля виконане в Божому Сині, Ісусі Христі.  Ви можете здивуватися і промовити: «Але ж ніякої операції з трансплантації органів мені не проводили!  Як же Бог міг мені поміняти серце?» 

Ця заміна відбулася, любі брати і сестри.  Доказом цієї заміни є ваша віра в Христа і ваше бажання мати спільність із Христом через Його тіло та Його кров, які Він дає вам сьогодні під виглядом хліба та вина у Святій Вечері на прощення ваших гріхів і вічне життя.  Богові не треба мати операційну, анестезіологів та всіх інших фахівців.   

Його операційна – зібрання святих.  Його інструменти – проповідники. А діє Він через Слово.  Своїм Законом наче скальпелем, Він забирає з ваших грудей камінне серце.  Своїм Євангелієм наче найдосконалішими інструментами Він трансплантує у вас нове серце, серце з плоті.  Це серце з плоті – віруюче. В цьому серці немає місця для бовванів, для ідолів, для віри в добрі діла і в усі інші мирські та демонічні релігії.  Це серце з плоті надіється на Самого Христа і довіряє Його кожному слову.  Це серце з плоті сповнене любові до Бога і до своїх ближніх, бо воно вкладене в наше нутро Богом, Який є любов і Який любить нас безмежно.

Цей Самий люблячий Бог дав у наше нутро, обіцяного через пророка Єзекіїля, Святого Духа і Він тепер живе у вас і спонукає вас славити Христа, співати гімни Богові, поспішати робити добро всім вашим ближнім і горнутися до Божого Слова та знаходити в ньому щоденну свою втіху, підбадьорення і зміцнення Христом Ісусом, нашим Спасителем, як робили це Апостоли, розпочинаючи від дня найпершої П’ятидесятниці і далі.

І ще одну велику обітницю дає через Єзекіїля Господь: «І ви будете сидіти в Краю, якого Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, а Я буду вам Богом!»  Ця обітниця, як чимало обітниць Божих, має подвійне виконання – віруючі євреї повернулися до рідного краю, до Єрусалиму і відбудували його. Там вони чекали на прихід Месії-Христа. Але повне виконання цієї обітниці відбудеться тоді, коли Бог візьме нас до того Краю, Який здобув для нас Христос – до Царства Небесного.  Це настане тоді, коли Господь Ісус Христос повернеться у славі, аби воскресити всіх мертвих, преобразити живих, і всім віруючим, всім вам, любі християни дати вічне життя в Царстві Божому. І він буде там нашим Богом, а ми будемо Його народом повіки. Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.


А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує. Йому слава та влада на вічні віки, амінь (1 Петр. 5:10, 11).

Немає коментарів: