Рости на спасіння (проповідь)

понеділок, 10 червня 2013 р.

Добрі діла і молитва


1.     Ми віруємо, що віра в Ісуса Христа завжди веде віруючого до зародження ділами, які угодні Богові.  «Віра, коли діл не має, мертва в собі» (Якова 2:17). Будучи галузкою Христа-Виноградини, християн приносить добрі плоди (Івана 15:5).

2.     Ми віруємо, що діла, угодні Богові є діла любові, бо «любов – виконання Закону» (Римлян 13:10). Проте віра не виставляє власних стандартів для того, щоб визначити, що є люблячим (Матвія 15:9).  Правдива віра радіє робити лише те, що узгоджується з Божою святою волею.  Ця воля Божа обявлена в Біблії, зокрема в Десяти Заповідях, коли їхній зміст повторюється в Новому Заповіті. Тож, бючись над теперішніми моральними проблемами, християни шукатимуть відповіді з Божого Закону.

3.     Наприклад, ми віруємо, що Пята Заповідь навчає про те, що всяке людське життя – дар від Бога.  Ця заповідь виступає проти абортів, самогубства і евтаназії («милосердного убивства»).

4.     Ми віруємо, що Шоста Заповідь регулює шлюб і сім’ю. Бог запровадив шлюб як довічний союз одного чоловіка та однієї жінки (Матвія 19:4-6).  Він є єдиним доречним контекстом для статевої близькості та народження дітей.  Шлюб може бути завершений без гріха, коли Бог закінчує шлюб через смерть одного з подружжя.  Проте християнин/християнка можуть розлучитися, якщо його дружина/її чоловік зламали шлюб через перелюб (Матвія 19:9) або зловмисне покидання (1 Коринтян 7:15).  Шоста Заповідь забороняє будь-яку статеву близькість поза шлюбом як і забороняє вона гомосексуалізм (1 Коринтян 6:9, 10).

5.     Ми віруємо, що окремі особи можуть схвалювати власні рішення щодо питань, які ані заборонені, ані заповідані Божим Словом (адіафора).  Проте треба пильнувати, аби використання такої свободи не спонукало інших до гріха.

6.     Ми віруємо, що добрі діла, які є плодами віри, треба відрізняти від діл світської праведності, що виконуються невіруючими.  Хоча невіруючі можуть  робити те, що видається добрим і правильним, ці діла – в очах Божим недобрі, бо «догодити ж без віри не можна» (Євреїв 11:6).  Хоча ми визнаємо цінність таких діл для людського суспільства, ми знаємо, що невіруючі не можуть виконати свій обов’язком перед Богом через діла світської праведності.

7.     Ми віруємо, що в цьому світі навіть найкращі діла християн заплямовані гріхом. Грішна природа далі дошкуляє кожного християнина.  Через це християнам часто не вдається робити те добро, яке хочуть робити, а далі роблять зло, яке робити не хочуть (Римлян 7:18-21).  Вони мусять визнавати, що всі їхні праведні вчинки наче брудний одяг (Ісаї 64:6).  Проте через Боже викуплення ці недосконалі зусилля християн вважаються святими і прийнятними їхнім Отцем небесним.

8.     Ми віруємо, що Святий Дух дає можливість кожному віруючому приносити добрі діла, як плоди віри (Галатів 5:22-25).  Святий Дух дає кожному віруючому нову природу або ж «нову людину», яка співпрацює зі Святим Духом у виконанні добрих діл. Для мотивації віруючих до виконання добрих діл Святий Дух використовує Євангеліє.

9.     Святий Дух також оснащує Церкву всіма духовними дарами, які вона потребує для власного добробуту (1 Коринтян 12:4-11).  На початках Новозаповітної ери Церкві були дані особливі харизматичні дари, як-от: ознаки, чуда, і говоріння мовами. Ці дари були повязані зі служінням апостолів (2 Коринтян 12:12). В Писаннях немає свідчення про те, що сьогодні ми повинні очікувати продовження таких харизматичних дарів.

10.  Ми віруємо, що життя молитви – повне плодів віри. З упевненістю, через віру в свого Спасителя, християни звертаються до свого Отця небесного з благаннями і хвалою. Вони представляють власні потреби і потреби інших людей і віддають подяку (1 Тимофія 2:1). Такі молитви є втіхою для Бога і Він задовольняє їхні прохання відповідно до Своєї мудрості (Матвія 7:7, 8; 1 Івана 5:14).

11.  Ми відкидаємо будь-яку думку про те, що добрі діла християн якимось чином заслуговують або сприяють установленню правильних взаємин з Богом і здобувають спасіння на небес. 

12.  Ми відкидаємо всяку спробу скасувати незмінний  моральний закон Божий, який обявлений у Біблії, як абсолютний стандарт того, що є правильно і неправильно.

13.  Ми відкидаємо погляд, що люди самі можуть вирішувати, що правильно або неправильно поза Божим Словом. Ми відкидаємо будь-яке неправильне використання терміну любов для виправдання поведінки, яка суперечить Божому Слову.  Ми визнаємо такі аргументи за підступи сатани, спрямовані на затьмарення знання про Божу святу волю і спрямовані на підрив усвідомлення гріха.

14.  Ми відкидаємо будь-який погляд, який вважає молитву засобом благодаті. Хоча Бог, звісно, дає віруючим добро у відповідь на їхні молитви, Він передає Свою благодать, яка прощає і зміцнює віру лише через Слово і Таїнства.  До того ж ми відкидаємо будь-який погляд, який вважає молитвою корисною лише через те, що вона допомагає молільникові краще почуватися.

15.  Ми відкидаємо той погляд, що всі молитви прийнятні Богові і вважаємо, що молитви усіх тих, що не мають віри в Христа є марним белькотінням, зверненим до фальшивих богів.


Це те, що Писання навчає про добрі діла та молитву. В це ми віруємо, це ми навчаємо та сповідуємо.

Немає коментарів: