суботу, 14 грудня 2013 р.

Промовляє і роздає Таїнство Сам Бог

     Тому хай світ сунеться собі до пекельної ями, але коли ми читаємо про Його проповідування та Його чудеса в Євангелії, то повинні памятати, що Він – Господь зодягнутий у божественну велич. Коли юдеї Його чули та бачили Його чуда, то мали би перед Ним впасти і визнати в Ньому Бога, Який промовляв до них в Його божественній величі на горі Сінай. Навіть сьогодні Хрищення і проголошення Божественного Слова – не мої, а Божі. Коли ми чуємо це Слово, то мусимо памятати, що до нас звертається Сам Бог. Коли царі чують Слово і бачать роздавання Таїнств, то вони повинні класти свої корони та скіпетри до Його ніг і промовляти: «Тут єство Своє має Сам Бог, Який тут промовляє і діє. Можливо у вас виникне спокуса заперечити: «А чому це?  Тут же стоїть звичайний священик і роздає Господню Вечерю!»  Якщо ваша думка така, то ви – не християнин. Якби я чув лише вашу проповідь, то до неї мені було би цілковито байдуже, але ж там промовляє Бог.  Саме Він христить, саме Він діє. Тут присутній Він особисто. Таким чином проповідник не промовляє сам від себе, але він речник Бога, Отця небесного. Тому ви повинні говорити: «Я бачив, як Сам Бог христив і роздавав Таїнство Вівтаря, і я чув, як Бог проповідував Слово».  Коли ж нарешті ми переконаємо в цьому людей?  Але ми віруємо, що Бог в Своєму милосерді ставиться до нас через посередництво людей.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана

Немає коментарів: