Рости на спасіння (проповідь)

пʼятниця, 6 грудня 2013 р.

Покликані Богом не завжди служать Богові

      Тут доречно спитатися: хоча цей текст проголошує, що кожен, хто посланий Богом, промовляє Слово Боже, часто так трапляється, що багато-хто нічого крім обману не проповідує. Як це можна пояснити? З огляду на багато голів диявола, які не промовляють Слово Боже, наш текст явно помиляється. Візьміть, наприклад, Юду. Він був покликаний прямо Христом, але все-таки він Його зрадив.  В Старому Заповіті ми знаходимо багато подібних фальшивих пророків.  Кайяфа й Анна були також наче прямо покликані Богом, оскілки священство було запроваджене Ним. Вони були не просто фальшивими вчителями, а навіть розпяли Христа.  Наразі єпископи та папи займають сидіння апостолів, але їхні вчинки йдуть проти дій апостолів. Отже це може викликати питання про те, чи це правда, що ті, кого посилає Бог, промовляють Боже Слово просто через те, що посланий Богом має служіння доручене йому Богом.  Чи бажає Іван цими словами переконати мене та змусити мене почути та увірувати в те, що заявляє Папа або хтось інший посланий?  Тоді Сам Христос і апостоли змушені були би прислухатися до слів Кайяфи.  А Ісая і Єремія були би зобовязані визнати, що первосвященики навчали правильно через те, що були послані.
      Для початку ми мусимо знати, що ті, що послані, промовляють Слово Боже, за умови, що вони притримуються свого служіння і виконують його відповідно до того, як його одержали. У такому разі вони, звісно, промовляють Слово Боже.  Про фарисеїв Христос сказав, що вони сидять «на сидінні Мойсеєвім» (Мт. 23:2).  Ті, що займають сидіння Мойсеєве послані і ви мусите слухати їх, якщо вони проповідують те, що навчав Мойсей.  Але якщо їхнє проповідування відрізняється від Мойсеєвого, якщо вони відходять від Мойсея і порушують дану їм заповідь та не погоджуються з нею, тоді за ними йти ви не повинні. Посол царя або емісар виконує тоді свої обовязки, коли перебуває в межах наказу та розпоряджень свого пана. Якщо ж цього він не робить, то цар відсіче йому голову. Отож цілком може бути, що людина покликана до служіння і займає посаду, але все одно залишається негідником. Цар вимагає, щоби дотримувалися його порядку і, щоб ніхто нічого до цього не додавав і нічого від нього не віднімав.  Ми бачимо, що коли людина покликана, то вона зодягнена в служіння. Якщо така людина проповідує у відповідності з обов’язками свого служіння, тобто, якщо вона проповідує Слово Боже, на якому спочиває її служіння, тоді все гаразд, якщо ж ні, то її стосуються слова: «Стережіться фальшивих пророків!» (Мт. 7:15). Якщо вона вірна своєму служінню і проповідує послання свого служіння, то все добре.  Раніше Іван також сказав, що людина нічого не може робити, якщо це не дано їй згори (Ів. 3:27).

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана  

Немає коментарів: