1.
Але
що то означає – знайти Христа в такій бідності і що позначають Його пелюшки і
ясла – то це пояснено в попередньому Євангелії. Та бідність Його навчає нас, що
ми повинні знаходити Його в наших ближніх, найнижчих і найбільш потребуючих, а
пелюшки – то Святі Писання і що в нашому житті ми повинні схилятися до
потребуючих, а в дослідженні та
споглядальному житті – лише до Писань, аби лише Христос ставав людиною і того
життя, й іншого, і аби Він стояв перед нами повсюди. Ми повинні сторонитися
книг Аристотеля, папи, та всіх людей або ж читати їх так, щоби не шукали в них
розбудови нашої душі, але з ними розумно використовувати час і це життя,
досліджуючи торгівлю або світські закони. Проте немарно Св. Лука розташовує
Марію перед Йосипом, а обох їх перед Дитям і каже: «І знайшли там Марію та
Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала».
2.
І як казали ми раніше, Марія – Християнська
Церква, Йосип – слуги Церкви, якими повинні бути єпископи та пастирі, якби вони
проповідували Євангеліє. Тут Церкві
надається перевага перед прелатами Церкви, як і Христос каже в Луки 22:26: «Хто
найбільший між вами, нехай буде, як менший», хоча тепер все помінялося місцями
– воно й не дивно, бо вони відкинули Євангеліє, а звеличили балаканину
людей. А Християнська Церква зберігає
всі слова Божі в серці своєму і розмірковує про них, порівнює їх одне з одним,
і з Писаннями. Тому той, хто хоче знайти Христа, мусить перше знайти Церкву.
Звідки можемо ми знати де Христос і віра, якщо не знаємо, де Його віруючі? А той, хто хоч щось знає про Христа, не
повинен довіряти сам собі, ані будувати моста до небес власним розумом, а
мусить іти він до Церкви, відвідувати її і питатися в неї.
3.
А Церква – не дерево і каміння, а товариство
віруючих людей – їх треба триматися і дивитися як вони вірують, живуть і
навчають – вони безперечно посеред себе мають Христа. Бо поза Християнською
Церквою немає ні правди, ні Христа, ні спасіння.
Немає коментарів:
Дописати коментар