ПОГОНЯ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Великий же зиск то благочестя із задоволенням. Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маємо поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того. А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль. Бо корінь усього лихого – то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання. Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за праведністю, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю! Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома. Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата, щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з'явлення Господа нашого Ісуса Христа, що його свого часу покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь! (1-е Послання Св. Апостола Павла до Тимофія 6:6-16).
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2) Амінь.
Дорогі брати і сестри, минулий тиждень у міжнародному житті позначився святковими феєрверками у Лівії – так лівійці святкували убивство полковника Муаммара Каддафі, тирана, особисті статки якого, за різними оцінками, становили декілька сотень мільярдів доларів. Власне, за повідомленням ЗМІ, те убивство знаменувало завершення кількамісячної громадянської війни, що розпочалася з насильницького придушення тираном протестів своїх же громадян, котрим остогидла диктатура та убогість значної частини народу через неймовірне збагачення якогось одного клану або й кількох кланів чи сімейств, що мали доступ до національних багатств, а решті співгромадян такий доступ з усіх сил ретельно обмежували.
Бажання зберегти свою владу та розкіш привели до жахливої, кровопролитної громадянської війни, загибелі багатьох людей і врешті-решт, до знищення влади полковника-тирана. Свого часу один із колишніх народних депутатів на шоу Савіка Шустера був зробив коментар на адресу тих, що накопичують капітали будь-якою ціною: «В гробу карманов нет». Фраза хоча й мирська, але дуже красномовна і повчальна. Навіть якщо людині вдасться втримати багатство до кінця свого життя, що буде далі? Адже у смерті воно помочі не дає. Незважаючи на величину капіталу, на величину багатства, в житті кожної людини наступає мить, коли вона помирає, коли душа її опиняється поза тілом і там уже ніякі гроші не допомагають: згідно з Божим Словом далі – або небеса, або пекло.
Сьогоднішній Біблійний текст має, як і завжди, дуже реалістичні слова: «Ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести». Якою б дорогою не була труна і який би кортеж із багатіїв не супроводжував похоронну процесію людини, яка покладала надію на своє багатство, все перетвориться все-одно на порох, хіба що тіло покійника, вийнявши всі нутрощі, забальзамують.
Та й яка користь із дорогої труни та величного пам’ятника, якщо душа буде мучитися в аду і марно волати бодай про краплину води, як про це волає душа багатого із сьогоднішньої євангельської притчі. А ще ж буде повернення Ісуса Христа у славі та воскресіння усіх мертвих, а з ним почнуться не лише духовні муки, але й вічні тілесні муки усіх тих, що понад усе на світі любили гроші та багатство. Вони опиняються там, бо «ті, що мають намір розбагатіти, продовжують падати [мій переклад] у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибель».
Незважаючи на те, чи ви станете багатим чи будете бідним, сам намір стати багатим приводить до спокуси та сітки. Багатство служить наче наживкою, до якої линуть ті, що ставлять перед собою мету розбагатіти. Крім цієї наживки вони нічого не бачать і летять лише до неї. Те, що вона розташована в сітці, вони може зрозуміють лише потрапивши в неї, а найчастіше не розуміють того взагалі. Господь Святий Дух каже нам сьогодні: «Корінь усього лихого – то грошолюбство».
Господь порівнює людей із деревами: добрими та злими. З кореня грошолюбства виростає зле дерево із відповідними плодами, які ми так часто бачимо в нашому житті: егоїзм, байдужість, заздрість, черствість до людей і, зокрема до працівників, з яких витискають усі життєві соки, а натомість виплачують мізерну заробітну плату, якої ледь вистачає на те, аби купити їжу. А ще завищені ціни за низькоякісні товари та послуги, рейдерство, неправдиві судові позови і навіть убивства людей, які стоять на шляху до збагачення. Всі ці гріхи виростають з одного жахливого кореня – грошолюбства.
Ви можете сказати: «Ну, мені це не загрожує. Я – не український мільярдер і навіть не мільйонер! Це стосується лише багатих». Зовсім ні! Звісно чимало тих, що розбагатіли потрапили у сітку диявола і приносять далі злі плоди. Але не багатство є коренем усього злого, а любов до грошей. Не гроші штовхають людей у пастку лукавого та вічну погибель, а намір розбагатіти. Апостол з сумом зазначає, що «дехто[віддавшись грошолюбству] відбились від віри й поклали на себе великі страждання».
Минулої неділі ми чули, як Господь каже про те, що не можна служити Богові і мамоні. Якщо за мету ставиться не Царство Небесне і не його праведність, а гроші, багатство, то місця для віри в житті не залишається. Власне кажучи в людини, яка має намір розбагатіти, віра існує, але та віра у фальшивого бога, бо від правдивої віри вона відбивається, кидає її і починає поклонятися золотому теляті. Зауважте, що таке буває і серед християн. Перехід до поклоніння фальшивому богові, мамоні, грошам, може відбутися дуже непомітно, але страждання будуть відчутні і тим більше вони будуть пронизувати тіло через те, що людина, яка прагне розбагатіти, накладає на себе муки сама. Тим сильніше буде вона страждати в аду, згадуючи про втрачене Царство Христове.
Тож сьогодні Господь Святий Дух звертається до вас, дорогі брати і сестри: «Але ти, о Божа людино, утікай від такого». Не один раз, не два втікай, а втікай постійно – саме це має на увазі грецький оригінал сьогоднішнього читання з Нового Заповіту. Утікайте від грошолюбства, утікайте від намірів розбагатіти, відрікайтеся від любові до грошей! Якщо ж ви вже заплуталися у сітку грошолюбства, то просто зараз розкайтеся у гріхові поклоніння мамоні і довіртеся Христові, і Він не лише простить всі ваші гріхи та провини, але й поставить вас на правильну стежку і на дорогу погоні за правильними речами: погонею за праведністю, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!
Так само, як погоня за багатством є погонею невірства, так і погоня за праведністю є погонею віри. Праведності, звісно, не купиш за гроші. Але й праведності не заслужиш ні своїми ділами, ані заслугами будь-кого іншого, крім Христа. Ця погоня, це змагання – змагання віри. Іншим словом: борися за те, аби в твоєму серці завжди жила дорогоцінна віра в Христа. Віра ця дарується Богом. Не ти її сам утворив. Вона була тобі подарована Богом, коли Його Дух Святий покликав тебе через Євангеліє. І тепер ця віра є самим сенсом твого життя, бо через неї тобі дарується прощення гріхів, здобуте для тебе Ісусом Христом, вічним Богом і святою людиною в одній Особі Його стражданнями і смертю на Голгофському хресті.
Через цю віру дарується тобі праведність, яка підтверджується славетним Христовим воскресінням. І віра, створена в твоєму серці Святим Духом сьогодні спонукає тебе втікати від нечестивої любові до грошей та гнатися за тією праведністю, яка проголошується з Голгофи та з порожнього гробу Спасителя.
Через цю віру ти женешся за благочестям. Це благочестя – один із проявів того найвеличнішого та найщедрішого дару Божого, який ти маєш. І дар цей – вічне життя. Віра хапається за нього, горнеться до нього і приносить у твоє життя рясні плоди, одним з яких є благочестя. Перше ти виправданий, ти маєш праведність Христову, а далі ти ведеш життя, яке угодне Богові, життя не егоїстичне, а благочестиве, життя, на першому місці в якому стоїть Господь Бог.
Далі апостол каже, аби ми гналися ще й за вірою. Віра потребує постійного живлення. Якби вона була нашим ділом або продуктом нашого мислення чи діяння, то в нас не було би потреби за нею гнатися. А так наша віра спонукає нас линути до її джерела: до Євангелія у Слові і Таїнстві. Адже тут, у зібранні святих, ми щонеділі отримуємо поживу для нашої віри, слухаючи Слово Боже, його проповідь і причащаючись правдивими тілом і кров’ю Христовими у Святій Вечері. Власне, ваш прихід сьогодні до церкви є частиною тієї погоні за вірою.
А ще Господь спонукає нас гнатися за любов’ю. Знову без віри в Нього це неможливо. Без Христа любов завжди буде егоїстична, грішна. Але де є віра в Христа, там є й джерело любові – Бог і там є виливання любові на нас і переливання її через нас – на інших людей довкола нас. Змагання віри – це ще й змагання в любові до Бога і до наших ближніх. І, якщо Бог поблагословить нас багатством, що ж - це багатство теж буде використане для цього шляхетного змагання – змагання праведності, благочестивості, віри та любові до Бога та ближніх.
Далі йдуть терпеливість і лагідність. Ця терпеливість – не терпеливість хижака в засідці, не терпеливість любителя грошей з якою він чекає на те, аби збагатитися через чиєсь збіднення. Ця терпеливість - терпеливість прощеної дитини Божої, яка не зважає на жодні обставини і навіть на саму загрозу її життю, залишається впевненою у Божому милосерді і сама виявляє лагідність. Цю лагідність зневажає світ грошолюбних і самовпевнених людей. Але її хвалить Бог, власне Він її і дає, бо й Ісус – лагідний і серцем покірливий.
Це змагання віри передбачає і визнання нашої віри в правдивого Бога перед світом. Це визнання засвідчив наш Спаситель перед Понтієм Пілатом, зазначивши, що Його Царство – не від світу цього. Бо цей світ мине так само, як минуло життя багатьох людей, з одним із нещодавно вбитих тиранів, включно. Наш же великий зиск у благочесті із вдоволенням усім тим, що дає нам Бог. Бо наше майбутнє не у світі, який минається, а у Царстві Христовому, яке об’явиться в час Його славетного повернення і буде тривати повіки. Воно – наше правдиве багатство і наша слава. І в цьому Царстві будете й ви, що змагаєтеся добрим змаганням віри в Христа, і повіки будете з Богом, бо Він – єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!»
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь. (2 Кор. 13:14).
Немає коментарів:
Дописати коментар