Жертви і Христос

       Як бачимо в книгах усіх пророків, біда в тому, що безбожні вважають, що вони очищуються через свої щедрі жертви, але Бог думає по-іншому.  Через припущення безбожних  усі пророки були мучені та вбиті, а всі великі царі скинуті з престолу. Та хто-лишень пам’ятав під час принесення жертви, що за гріхи світу мало бути зарізане правдиве Ягня, Христос, то спасався цією вірою і в цій вірі в прихід Христа. А кому лишень цього не вдавалося, той спасенний не був.  Навіть якби така людина хотіла принести в жертву тисячу биків, ту жертву Бог вважав би за маленьку, як муха. Та у випадку з благочестивими користь приносила їхня надія у своєму спасінні на майбутнє Насіння. Таким чином від Адама й Авеля аж донині є лише одна дорога спасіння, бо обітниця про Христа і християнська віра почалися з обітниці про те, що Насіння жінки розчавить голову змія. Ця обітниця тривала допоки Він не з’явився Сам.  А тепер віра більше не стосується майбутнього Христа, а Христа, Який прийшов. І те, що раніше дотримувалося  в Законі, більше не діє – чи то Закон, чи то обрізання. Тепер присутній Сам Христос і все вказувало на Нього.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана