Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 11 грудня 2011 р.

Проповідь на 1-у неділю церковного року

      ПАГІНЕЦЬ ПРАВЕДНОСТІ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
Ось дні настають, говорить Господь, і Я виповню добре те слово, що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин: тими днями та часу того Я Давидові зрощу Пагінця праведності, Він буде чинити на землі правосуддя та правду!  Юда буде спасений в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно, і його будуть кликати так: Господь – наша праведність! Бо так промовляє Господь: Нема переводу Давидовим мужам, що мають сидіти на троні дому Ізраїлевого, і нема переводу в Левитів священиків перед обличчям Моїм тому мужеві, що буде приносити цілопалення, і спалювати хлібну жертву, і приносити жертву всі дні!   (Єремії 33:14-18).

Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!  (Рим. 1:7) Амінь.

Дорогі брати і сестри, нещодавно я натрапив на термін «глобальне знеліснення».  Вчені кажуть, що щороку на землі знищується 14 мільйонів гектарів лісів. Це приблизно ¼ територія України.  Які основні причини?  Мати із землі більше користі, зокрема мати сільськогосподарські угіддя. Ліс спалюється, викорчовується, бо селянам потрібен ґрунт для того, щоб засіяти землю пшеницею, засадити картоплею та іншими корисними рослинами. А ще селянам не потрібні дикі дерева. Їм потрібні дерева, які приносять плоди: груші, яблука, вишні, сливи, добрі дерева. Господь Ісус Христос із деревами часом порівнює людей.  В Євангелії від Матвія Він каже: «Або виростіть дерево добре, то й плід його – добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його – злий. Пізнається бо дерево з плоду» (12:33).

Сьогоднішній наш Біблійний текст писався у той час, коли було вже спалено один великий людський сад – Ізраїль.  Ця країна була зруйнована, спалена і депортована ассирійцями.  Сокира була вже прикладена до іншого саду, сірник ось-ось мав торкнутися дерев з іншого саду, який звався Юдея у якій і жив наш любий пророк Єремія.  Палієм мав бути Вавилон, язичницька імперія, що зруйнує Єрусалим, розвалить Храм, а юдеїв вижене на довгі 70 років у неволю.

Чому ці біди сталися із Ізраїлем і Юдеєю?  Чому їхні столиці були захоплені, зруйновані, наче ті величезні масиви лісу, що руйнуються сьогодні, а самі мешканці, які пишалися тим, що вони – народ Божий, були вигнані у неволю?  Чому над Ізраїлем і Юдеєю пронісся палючий вогонь?  Бо вони були деревами поганими.  Вони не приносили доброго плоду, а плоносили злом: невірством, зневагою до батьків, вбивствами, блудом, крадіжками, неправдомовством і заздрощами.

Збулося те, що пророкував про їхнє майбутнє Мойсей: «Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх. Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір. Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.  Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.  Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим... Їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них, вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь» (5 М. 32:21-32).

            На сьогодні в Україні мешкає майже 46 мільйонів людей: чоловіків, жінок, дітей. Великий людський сад. Але які ми дерева з Божого погляду? Хто ми?  Непотрібні лісові хащі чи родючий сад? Що ж, подивімося на свої плоди. Мало не щодня наші ЗМІ повідомляються про все більшу безправність і все більшу корупцію у країні.  За різними економічними свободами ми опускаємося все нижче й нижче у списку країн, займаючи ганебні місця посеред африканських тираній.  Все більшою стає прірва між невеличким гуртом мультимільярдерів та вельми заможних чиновників і масою зубожілого люду. Це – на національному рівні.

А як щодо кожного з нас?  Як щодо нашого життя вдома, на роботі, в суспільстві, в церкві?  Адже наша країна, наш народ складається з окремих людей. Загляньмо в серце. Тільки не серце нашого ближнього, куди нас спонукає дивитися диявол і наша грішна плоть.  А в наше особисте серце.  Які думки були в ньому впродовж минулого тижня?  Які слова виходили з нього?  А які вчинки?

 Нам є за що шкодувати, бо й це ми долучилися до того, що таку Україну садом не назвеш.  Більше напрошується слово ліс з дерев, що ростуть, не приносячи доброго плоду. Про такі дерева Господь каже: «Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається» (Матвія 7:19).  За наші гріхи на нас чекає вогонь Божого гніву. Такий вогонь колись спалив був Ізраїль і знищив Юдею. Але вогонь Божого гніву не закінчується лише цим життям. Для безнадійних грішників він продовжує палати в аду, в огняному озері, завдаючи нестерпних мук боговідступникам упродовж цілої вічності.

Де знайти вихід з цих хащ? Самим нам нізащо не вибратися з них.  Самим нам нізащо не позбутися загрози палючого Божого гніву. Вихід є лише в Господа. Сьогодні Він через пророка Єремію каже: «Ось дні настають, говорить Господь, і Я виповню добре те слово, що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин».  Ваш досвід може засвідчити вам, що часто люди, навіть на перший погляд великі та поважні, слова кидають на вітер. Але Господь завжди виконує Своє Слово.  Він виконує погрози до не розкаяних грішників. І виконує добре слово до тих, що каються у своїх гріхах і довіряються Господу.

А що це за добре слово?  Може Господь каже, що Ізраїль і Юдея зберуться на силах і самі зможуть здолати все те зло, що криється в їхніх серцях?  Якби це було можливо з ізраїльтянами та юдеями, то й ми могли би сподіватися на такі само результати.  Але Господь не каже, що ізраїльтяни або юдеї щось виконають. Бог каже, що Він виконає Своє слово. І воно – добре.  Всяке добре давання і дар досконалий – лише від Бога (Як. 1:17). А слово Боже – про обіцяного Спасителя. 

Сьогодні через пророка Єремію Господь називає Його Пагінцем праведності, Який вийде з Давидового роду, тобто з племені Юди.  Ще від часу патріарха Якова, всі віруючі вірували в особливого Сина Давидового – Месію, Христа, Який розчавить голову сатані і визволить усе людство від влади гріха, диявола та смерті.  І ось перед падінням Єрусалиму, перед руйнуванням Храму Господь вкотре повторює цю обітницю, аби і юдеям за часу Єремії і нам, українським лютеранам ХХІ століття вказати на те, що спасіння – від Господа і, щоб ви жили, Він зрощує Пагінця праведності.

Не юдеї зрощують цей Пагінець. Не ми зрощуємо цей пагінець.  Бо зле дерево, як знаємо приносить лише злі плоди. Ми зрощуємо лише те, що мусить бути відданим вогню.  Але Бог зрощує Свій Пагінець. Цей Пагінець отримає тіло від Давида, бо Діва Марія – з Давидового роду.  Але Пагінець цей – від Бога і Пагінець цей – Бог.

Ізраїль і Юдея відступилися від Бога і вони втратили благословення, втратили країну, а багато людей втратили ще й життя. Бо де є Бог – там є життя. Бо Бог є Життя.  Де є Бог – там є любов. Бо Бог є Любов.  Де є Бог – там всі інші благословення, бо це ж Він – наш люблячий Творець. І ось Бог – Життя, і Бог – Любов стає Пагінцем посеред лісу, приреченого на знищення.

Ліс, усе людство, приречене, бо ми всі – грішні.  Але цей Пагінець, Ісус Христос – безгрішний. Коло Нього все буде рушитися, палати, руйнуватися, але Він буде зеленіти, жити та процвітати, бо Він не лише досконала людина, Він – святий Бог. Зла і підступу в Ньому немає. Єремія пророкує, що «Він буде чинити на землі правосуддя та правду!»  Тільки правосуддя і правду. Але для чого Він це чинить? Бо це в Його божественній природі і це в Його святій людській природі.

Проте це ще не все. Зауважте, яку чудесну обітницю проголошує далі Бог. «Юда буде спасений в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно, і його будуть кликати так: Господь – наша праведність».  Господь – наша праведність.  Він це чинитиме для нас і заради нас.  Він виконуватиме Закон на нашому місці і замість нас. Від народження ми не маємо праведності.  Але ось є Той, Хто є Пагінець праведності, Господь Ісус.  І до того ж Він – наша праведність.

За природою ми – неправедні, злі дерева.  Але є Він – Пагінець праведності. Злі дерева з одного боку і Пагінець праведності з іншого боку.  Але Бог називає Його нашою праведністю.  І для цього Він має абсолютно вагомі підстави. Бо цей Пагінець, Ісус Христос бере на Себе всю нашу неправедність, несе її на Голгофський хрест і там обмиває її своєю праведною, святою кровю. Вогонь гніву Божого був спрямований на Ісуса Христа, праведного, аби нам заради Його невинних страждань простити усю нашу неправедність.  Праведник помер на хресті Голгофи, аби на третій день по хресній смерті, неправедних проголосити праведними, вийшовши із гробу у світлому воскресінні.

Ісус Христос – наша праведність. Не діла, не якась інша людина, або якась заслуга, а Господь – праведність наша. Ця праведність стає нашою через віру, інакше Бог не мав би доброго слова, а мав би слово зле, яке прирікало би нас до каторги чистилища чи жахливих митарств.  Але слово Господа – добре, бо Господь є наша праведність. Не буде наша праведність, а є наша праведність.

Хрищенням прищеплює наш Бог до Свого Пагінця праведності, аби проголошувати через Апостола Павла: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися» (Гал. 3:27).  Христос – наша праведність через віро-творче Хрищення. Коли ви віруєте у Христа, то ви прищеплені до Нього і таким чином вірою ви стаєте із Христом, Пагінцем праведності – одним цілим: ви перебуваєте в Ньому, а Він перебуває у вас. І оскільки Він – праведність, то й ви з Ним і в Ньому – праведні. І оскільки ви прищеплені, то й отримуєте від Нього поживу, що її дає цей вічний божественний Пагінець праведності: Його Слово, Його правдиві тіло та кров у хлібі та вині Святої Вечері.

Ми кличемо Христа – Господь – праведність наша.  Бо Він – наш.  Ви належите Христові, а Христос належить вам. А з Ним належить і високий привілей царського священства, про яке пророкує Єремія і звіщає сповнення Апостол Петро: «Ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого, колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані» (1 Петр. 2:9, 10).

І оскільки ми – священство царське, то й звіщаємо про Христа і словами, і ділами. Жертва наша – Христос, уже один раз і на всі віки принесена, а ми приносимо жертви прославлення Бога, молитов і вдячності на кожному місці нашого життя. Бог прищепив нас вірою до Ісуса Христа, Пагінця праведності, аби ми не були більше злими деревами, що підлягають спаленню і нині, і у вічному озері вогняному пекла, але щоби ми були деревами добрими, що родять плоди добрі, плоди любові до Бога та нашого ближнього. Бо то через нас Христос зароджує: любовю, радістю, миром, довготерпінням, добрістю, милосердям, вірою, лагідністю і здержливістю (Гал. 5:22, 23).

Він це чинить Своїм Духом Святим через нас, бо Він – наша праведність, а ми – Його, і з Ним ми маємо ще один привілей, Який мають лише праведні, тобто віруючі в Христа, Який є їхньою праведністю. І цей привілей – воскресіння до життя вічного.  Бо наближується той час, коли Господь Христос повернеться у славі, аби воскресити вас до вічного життя і вчинити всьому світові остаточне правосуддя і правду: засудити нерозкаяних грішників, а вам, що віруєте в Нього, дати вічне життя у Небесному Царстві.

Щороку на землі спалюється лісу площею, що становить приблизно ¼ України. Хай Господь дає, аби з нашого рідного українського народу все більше людей з дерев гріха самою вірою прищеплювалися до Пагінця праведності, Ісуса Христа і не горіли вічно в огні аду, а жили вічно з Христом у Божому святому Царстві.  Бо Христос – наша праведність.  Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24)

Немає коментарів: