Говорити, що служіння є у громаді або священстві, означає неначе виводити в середнє число відношення, у яких кожне є над і під іншим. Св. Павло сповідує про себе і про своїх співслужителів: "Ми маємо скарб цей у посудинах глиняних" (2 Кор. 4:7). Аксіоматичним є те, що скарб є завжди над посудиною. В цьому відношенні не лише громади, але й самі посадовці служіння особисто перебувають під своїм служінням. А золото та срібло, побудоване на правдивій основі "живим камінням" священства (1 Петр. 2:5), є нескінченно над сіном і соломою, які вносять служителі, які є недостойними та такими, що помиляються (1 Кор. 3:12-13). Свята Церква Христова не перебуває у владі чи довільних фантазіях її служителів, як і останні не є предметом тиранії тих, кому мусять служити. І служителі, і народ є суворо підзвітні Христові, й у Ньому - один одному у взаємній покорі Його єдиноспасаючому Слову (Рим. 14:4, 7-14, 1 Петр. 5:2-4).
Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"
A sadness. . .
6 годин тому
Немає коментарів:
Дописати коментар