Лише з цього живе Церква

     Сучасні очі, які розбігаються через нескінченні безперервні війни про технічні, хоча й украй значущі деталі, найімовірніше виявлять дивним і наївним доказ із Писання, який наводить Апологія як теорему: "Служіння Слова має Божу заповідь і славетні обітниці" (ХІІІ:11).  Цитуються лише Римлян 1:16 і Іс. 55:11!  Але те, що не мається на увазі якесь просто "служіння теоретично", чітко видно з уже усталеного параграфа, який говорить без дальшого Біблійного доказу: "Церква має заповідь призначати служителів".
     Божественне запровадження служіння тут або деінде в Книзі Злагоди не розглядалося.  Набагато нагальнішим було питання про справжню природу та завдання того служіння. Хіба Бог запровадив належним чином кваліфікованих "переосуществленців" або "жерців меси", з абсолютним ієрархічним контролем над вірою і життям на додачу?  Саме проти цієї гротескності Апологія зареєструвала Євангельську трансформацію Реформації:  служіння - для роздавання скарбів Євангелія, і  лише для цього, бо лише з цього живе Церква.

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"