Поради від апостольських отців

     Сьогодні в нашій Церкві починається новий церковний рік, який ще називається церковне новоліття, а в західній частині Церкви - Адвент. Церква готується до святкування Різдва, звертаючи увагу на пророцтва про воплочення Сина Божого та на Його повернення у славі.  Цей передріздвяний час ще називається Різдвяним постом. І в засобах масової інформації знову роздаються різноманітні поради про їжу та напої.  Ми не заперечуємо користі посту і стверджуємо, що піст (тобто, повне утримання від їжі) є, наприклад, добрим приготуванням до Святої Вечері.  Як і не відкидаємо необхідності контролювання плоті та дисципліни тіла (1 Кор. 9:27; Кол. 3:5). І Різдвяний піст може виявитися  гарною нагодою для такого контролю і дисципліни.  Але слід зауважити, що увага Господа Святого Духа оминає сучасні пости - зміни дієт, вигадані людьми, як і не зосереджувалися на змінах дієт апостольські отці, тобто перші пресвітери, єпископи, які були учнями апостолів.  Досліджуючи апостольських отців, натрапляємо на поради іншого характеру, бо як каже Господь Святий Дух через Апостола Павла: "Царство Боже - не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми" (Римлян 14:17, 18). Поради від апостольських отців перебувають у злагоді з Писанням. Прикладом є наведені нижче поради з 11-ого розділу 1-ого Послання Св. Климента Римського до коринтян.  Св. Климент Римський був учнем Св. Апостола Павла. Хай цей передріздвяний час стане доброю нагодою для нас плекати ті чесноти, що шанувалися ще в І і ІІ століттях служіння нашої Церкви.
   
     "Пильнуймо ж, улюблені, аби Його многота добрих діл для нас не стала судом над нами, якщо ми не будемо робити добрих і чеснотних вчинків перед Ним у злагоді та не будемо громадянами, які Його гідні. Бо в одному місці Він каже: "Дух Господній - світильник, що досліджує внутрішні частини".  Зауважмо наскільки Він близько, і що жодна наша думка або наші хитрощі від Нього не сховаються. Тож правильно не відходити від Його волі. Ставаймо каменем спотикання для нерозумних і бездумних мужів, які величаються і хваляться в гордині слів своїх, а не Богом. Вклоняймося Господеві Ісусові Христові, кров Якого була видана за нас і шануймо тих, що керують нами. Шануймо пресвітерів, навчаймо молодих страхові Божому, ведімо дружин наших до того, що добре.  Хай виявляють вони улюблений звичай чистоти, хай виявляють невинність у лагідності, мовчанкою своєю хай виявляють сумирність свого язика, хай не виявляють своїх прихильностей розкольницьким уподобанням, а виявляють їх рівною мірою до всіх, що бояться Бога.  Хай діти наші беруть участь у навчанні, яке є в Христі і хай навчаються силі покори перед Богом, силі чистої любові перед Богом і тому, наскільки прекрасним і чистим є Його страх і як він дає спасіння всім тим, що з чистим розумом у ньому живуть свято. Бо Він досліджує думки і бажання. У нас - Його дихання і відбирає Він тоді його, коли забажає".