... Перші лютеранські консисторії були радше дорадчими органами, що складалися з досвідчених і шановних церковників (мирян і служителів), які у складних випадках надавали добрі поради. Ці консисторії "спочатку не мали ніякої юрисдикції" або ж законної влади, для примусу чи послуху. Проте з часом, з огляду на природу таких речей, консисторії розрослися і стали практикувати більше примусу так, що Лютер насторожився: "Ми мусимо розірвати ці консисторії на шматки, бо ми жодним чином не хочемо, аби в них були юристи та Папа". Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"
Немає коментарів:
Дописати коментар