Рости на спасіння (проповідь)

вівторок, 6 жовтня 2015 р.

В облозі трьох армій

Гріх оточив нас трьома видами могутніх і сильних армій. Перша – наша власна плоть, друга – світ, третя – нечестивий дух. Ці троє невпинно нас утискують і на нас нападають. У цьому Бог дає неспинну нагоду робити добрі діла, тобто воювати проти цих трьох самих ворогів та гріхів. Плоть шукає вдоволення та відпочинку. Світ шукає багатств, удачі, влади та шани. Нечестивий дух шукає гордині, слави, думати про себе добре та зневажати інших людей.
І всі ці окремі армії настільки могутні самі в собі, що вже однієї з них достатньо для того, щоб захопити людину у військові дії. Проте немає жодного іншого способу, як ми можемо їх подолати, окрім як у непохитній вірі кликати до Ймення святого Бога. Як каже Соломон в Приповістей 18 (:10): «Господнє Ім'я – сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний». І Давид у Псалмі 116 (:13): «Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє Ім'я!» І знову в Псалмі 18 (:3): «Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!» Ці діла та сила Божого Імені стали невідомі нам, бо ми не звикли до Нього і ніколи цим Ім’ям не боролися ми проти гріхів і не потребували Його Імені. Це означає, що ми вправлялися лише само-вигаданих ділах, які ми могли робити власними силами.
Дальші діла цієї (Другої) Заповіді полягають в тому, що ми не повинні присягатися, проклинати, брехати, обманювати або чаклувати Божим святим Ім’ям або ж займатися іншими зловживаннями це – дуже прості справи і вони добре відомі кожній людині, бо вони – гріхи, про які майже винятково проповідувалося та проголошувалося у зв’язку з цією заповіддю. Це також включає запобігання тому, аби інші грішно не використовували Боже Ім’я брехнею, присяганням, обманом, прокльонами, чаклуванням та подібним до цього. Тут знову дається багато нагод для того, щоб робити добро та остерігатися зла.
Але найбільшим і найскладнішим ділом цієї Заповіді є захищати святе Ім’я Боже від усіх тих, що зловживають Ним у духовній справі, а також проголошувати Його усім людям довкола. Бо недостатньо, аби я для себе та в самому собі славив Боже Ім’я і кликав до Нього у процвітанні та біді. Я мушу виступати наперед і заради Божої шани та Імені зводити на себе ворожнечу всіх людей, як говорив Христос до Своїх учнів: «І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти» (Мт. 10:22). Тут ми мусимо провокувати до гніву батька, матір і найкращих друзів. Тут ми мусимо боротися проти  світської і тимчасової влади, а нас будуть звинувачувати в непослухові. Тут ми мусимо підніматися проти багатих, вчених, святих і всіх тих, кого поважає світ. І хоча це – особливий обов’язок тих, кому наказано проповідувати Боже Слово, все-таки кожен християнин зобов’язаний робити так само тоді, коли цього вимагає час і місце. Заради святого Імені Божого ми повинні ризикувати та віддавати все, що маємо і все, що можемо, і власними вчинками виявляти, що ми любимо Бога та Його Ймення, Його шану та Його хвалу понад усе, що ми довіряємо Йому понад усе інше і що від Нього ми очікуємо всякого добра. Цим ми сповідуємо, що вважаємо Його за найвище добро, заради його ми відрікаємося від усіх інших набутків та віддаємо їх.

Мартін Лютер, з Трактату про добрі діла

Немає коментарів: