неділю, 1 січня 2012 р.

Проповідь на останню неділю перед Різдвом

   БОГ – СПАСІННЯ МОЄ!
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
І ти скажеш дня того: «Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш, оце, Бог – спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь – сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став! І ви в радості будете черпати воду зі спасенних джерел! І скажете ви того дня: «Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне! Співайте для Господа, Він-бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі!» Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!  (Ісаї 12:1-6).

Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!  (Фил. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, 31 грудня і 1 січня – добрі дні для того, аби подивитися на минуле і на майбутнє.  Останній день року може бути днем дослідження минулого року  з огляду на Божу волю.  Як ми жили?  Як ми думали?  Що ми говорили?  Що ми робили впродовж минулого року?  Чи порушували ми своїми думками, словами та вчинками Божу волю?  Чи є нам про що жалкувати?  Кого боялися ми минулого року – Бога, а може якусь людину?  Кому ми довіряли нашу фінансову та фізичну безпеку? Чи була та довіра найперше до Бога?  Чи боялися ми Божого гніву найбільше і через це уникали всякого гріха?  Адже Бог гнівається на гріх. І Божий гнів не закінчується словами, а триває у вічності.  Про Божий гнів Ісая в 34-оу розділі (2, 8-10): «Господній-бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо… Буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!  І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край... Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік…»

Тож, якщо хоч на одне запитання із нашого сьогоднішнього дослідження ви даєте відповідь: «Ні! Я жив негідно», то сьогодні на першій службі Божій 2012 року вам слід щиросердечно попросити вибачення в Бога, нашого Творця і всякого добра Подателя і промовити: «Каюся!»  Це – важливе слово і це слово – необхідне. Бо наступні слова з книги пророка Ісаї не стосуються тих, що не жалкують перед Богом за свої гріхи та переступи.

А спрямовані ці слова з нашого тексту Писання до тих, що сьогодні промовляють: «Каюся, Господи!  Жалкую за мої гріхи та переступи, Господи!»  До вас у перший день цього нового року Господь має послання через Свого любого пророка Ісаю. Святий пророк не просто промовляє Боже Слово – він виспівує: «І ти скажеш дня того: «Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає».

Колись давно, подібну пісню співав співвітчизник Ісаї і провідник Божого народу, великий пророк Мойсей. Євреям загрожувало знищення від ворогів Бога – єгипетської армії, із нечестивим фараоном на чолі. У євреїв було, на перший погляд, безвихідне становище: позаду розлючена могутня армія, попереду – глибочінь Червоного моря.  Але це було тим, що бачили фізичні очі. Очі ж віри бачили Бога і Він став надією і порятунком євреїв – Червоне море розступилося, народ Божий дном моря, як суходолом перейшов на другий бік, а військо нечестивців, які без віри погналися за віруючими, накрили глибокі води.  Євреї увійшли в нове життя.  Єгиптяни втратили й старе. Вчорашні раби стали вільними, а вчорашні рабовласники перетворилися на вічних рабів пекельного вогню.

Через це Святий Дух вклав у вуста Мойсея пісню, подібну до тієї, яку сьогодні співає Ісая: «Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!» (2 М. 15:2).  Ісая, щоправда, співає про інше визволення.  Воно – більше, грандіозніше і має вічні наслідки.

За євреями гналася могутня єгипетська армія – за нами женеться і нас переслідує армія наших гріхів та диявольської раті. Всі ми – грішні.  Всі ми заслужили на наслідок гріха – смерть, тимчасову та вічну. Але сьогодні, навіть коли цей ворог наступає нам на пяти, і оточує нас зусібіч, ми, разом із Ісаєю співаємо: «Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає».

Але чому Ісая бачить, як вщухає Божий гнів? Може це єврейський народ стає все кращим з дня на день? Якщо так, то й у нас є надія, що наші діла можуть умилостивити Божий гнів. Але це зовсім не так!  Ісая каже в чому причина вщухання Божого гніву. Він каже далі: «Мене Ти порадуєш!»  «Не я порадую Тебе», - каже Ісая, а: «Мене Ти порадуєш!»  Причина вщухання Божого гніву криється не в нас, а в Самому Богові. Радість настає не від людей, а настає вона від Бога. Бог має її подостатком.  Він – джерело радості. Бути з Богом і не радіти – неможливо. Він завжди радує нас. 

Так само як наша найбільша проблема – гріх, так і нашою найбільшою радістю є прощення гріхів і спасіння від наслідка гріха – смерті.  Ісая продовжує: «Бог – спасіння моє!» Не мої діла, не мої заслуги, а спасіння наше – Бог. Ісая чітко, виразно і однозначно проголошує, що спасіння – від Бога. Ісая чітко заявляє, що Спаситель – Бог.  Ісая, фактично, проповідує спасіння самою вірою в Спасителя-Бога.  Жодним словом Ісая не згадує про діла Закону, бо як скаже через сім сотень літ одновірець Ісаї, Апостол Павло: «Законом-бо гріх пізнається» (Рим. 3:20).

Натомість Ісая проголошує: «Бог – спасіння Моє!»  Ісая говорить про Христа. І говорить він про Христа Спасителя не лише тут, але й повсюди в своїй книзі.  Сьогодні Він нам каже про те, що через Христа Бог більше не вас не гнівається.  Сьогодні Ісая каже, що через Христа Бог радує вас.  Як?  Прощенням, повним прощенням усіх ваших гріхів і провин.  Ті гріхи були на вас, але Христос, Якого обявляє Ісаї Бог, забрав ті гріхи на Себе і поніс їх на Голгофський хрест.

Аби сьогодні порадувати вас, Отець небесний змушений був пережити час неймовірної скорботи, коли замість нас, на хресті неймовірні муки і страждання терпів Його Син Єдинородний – наш Спаситель, Ісус Христос. Аби сьогодні ми могли промовляти: «Бог – спасіння моє», Ісус Христос, правдивий Бог і правдива людина, помер на Голгофі на нашому місці і замість нас.  Ми можемо сьогодні проголошувати і то проголошувати радісно: «Бог – спасіння моє!», бо Син Божий на третій день по смерті воскрес із мертвих і живе, і царює тепер повіки віків.

Через це Ісая може далі промовляти, і з ним можемо сьогодні радісно проголошувати ми: «Безпечний я, і не боюсь». Ваша безпека – така само реальність, як і те, що ваш Спаситель – Бог. Про цю безпеку заявив був Апостол Павло вязничному сторожеві: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім» (Дії 16:31).

Ця безпека стає нашою через саму віру в Христа. Якщо надіятися на щось інше, або паралельно і на Христа, і, наприклад, на свої діла, то це буде наче йти над прірвою, ступаючи однією ногою по надійному мостові, а другою впевнено ступати в порожнечу.  Де опиниться людина в такому випадку?  Звісно ж, у прірві!  Але Ісая каже: «Безпечний я і не боюсь!» Ісая безпечний, бо надіється не на себе, а на самого Христа.  Ми – безпечні і не боїмося, бо Госопдь Христос, як далі співає Ісая: «сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став!» 

Разом із любим пророком Ісаєю і зо всіма святими – не бійтеся!  Не боїться Ісая – не бійтеся і ви.  Ваша сила – Христос.  Не ви здолали гріх, а Христос.  Не ви перемогли смерть, а Христос.  Він – дуже сильний, бо Він – Бог, і Він – ваше спасіння. Не думайте, що ви достатньо сильні, аби справитися з гріхом, або з дияволом.  Багато людей намагалися і сьогодні намагаються здолати смерть, але і це їм не вдається. Бо всі ми – заражені гріхом і кволі.

Але Христос – святий і досконалий.  Христос – вічний і всемогутній. Тому здолати гріх, диявола і смерть може лише Христос. Він – долає ваш гріх. Він руйнує силу диявола. Він перемагає саму смерть і тому Він для нас став спасінням.

«Як важко нам змагатися із міццю сатани!» - співаємо ми в одному гімні. З власного, вже минулорічого досвіду ми знаємо, як важко боротися з гріхом. І мало не щодня ми чуємо про ходу смерті цим грішним світом.  Нам, знесиленим і кволим треба сила – Христос.  Ісая від Його Імені запрошує нас, отримувати силу-Христа на кожен день життя. «І ви в радості будете черпати воду зі спасенних джерел!»  Ці джерела бють у нашій Церкві.  

Одне з цих джерел – Святе Хрищення. У цому спасенному джерелі ви були викупані у воді й Слові. Апостол Павло ще називає Святе Хрищення «купіллю відродження і обновлення Духом Святим». Вертайтеся в каятті до вашого Хрищення, топіть у ньому Старого Адама і в радості виринайте зодягнутими в Христа.

Друге джерело – Слово Боже.  Воно бє не лише в Церкві, але й в кожному християнському домові, де є Біблія.  Черпайте з цього джерела і то не раз на день, а регулярно.  Згадуйте про це джерело щоразу, як питимете воду. Вода потрібна вам щодня. Щодня потрібне вам і джерело спасіння, Слово Боже.

Третє спасенне джерело – Свята Вечеря. Це особливе джерело бє серед зібрання віруючих. Бо саме тих, що визнають і сповідують Спасителя Бога, причащає Христос Своїми правдивими тілом і кровю на відпущення усіх ваших гріхів і провин, і на життя вічне у Його Царстві.  Ісая радіє циим джерелами, радіємо ними й ми, бо це в них дається на кожен день життя нам сила – Христос, а ще ця сила дається нам на життя вічне, на торжество не тільки над гріхом і дияволом, але й над самою смертю.

Бо наближається час повернення нашого Спасителя Бога у славі. Можливо повернення Христа настане в цьому 2012 році, а, може й, пізніше.  Втім час марнувати нам не слід. Оскільки ми спасенні, то «дякуймо Господу, кличмо Імення Його, сповіщаймо серед нашого рідного народу про вчинки Його, пригадаймо кожному, що Ймення Його превеличне! Співаймо для Господа, Він-бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі!»  Радій та співай, Церкво Христова, бо серед тебе – Великий, Святий Ізраїлів!»  Нині Він перебуває у спасенних джерелах Слова і Таїнств, але скоро повернеться, аби воскресити всіх мертвих, а тобі дати вічне життя у Своєму святому Царстві і бути з тобою вічно.  Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.

Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь. (Фил. 4:23)

Немає коментарів: