Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 18 травня 2014 р.

Проповідь на 5-у неділю Великодня

  УСЕ ДОБРО І ДОСКОНАЛІСТЬ – ВІД ОТЦЯ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)


Не обманюйтесь, брати мої любі! Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його. Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів. Бо гнів людський не чинить праведності Божої. Тому-то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі (Соборне Послання Св. Апостола Якова 1:16-21).

Христос воскрес!  Воістину воскрес!

Дорогі брати і сестри, в ХІХ столітті один хлопчина вирушив на заробітки до Нью-Йорка. Йому було всього 16 років і він лишень трохи знав про те, як виробляти мило. Одного разу він натрапив на якогось капітана.  Той капітан був віруючим і підбадьорив цього хлопчину до власного бізнесу. Проте при цьому він сказав: «Одного дня хтось стане головним виробником мила в Нью-Йорку. І цим чоловіком можеш стати ти. Але ти ніколи не повинен забуватися, що мило, яке ти виготовляєш, дає тобі Бог. Роби якісне мило. Вшановуй Господа, ділячись із Ним усім, що ти зароблятимеш. З кожного долара віддавай Богові те, що належить Йому і почини з десятини». 

Хлопчина став працювати в миловарні спочатку підмайстром, потім став партнером  у бізнесі, а згодом власником миловарні. При цьому він ніколи не забувався поради старого віруючого капітана, даючи спочатку десяту, потім п’яту частину всіх своїх прибутків Господеві, а потім, добре ставши на ноги і коли сім’я його теж почала отримувати добрі кошти за працю, цей колишній хлопчина, а тапер дорослий чоловік і успішний бізнесмен, почав віддавати весь свій власний прибуток на Господню справу, на проповідь Євангелія. Він розумів, що все, що він має доброго, він отримав від Господа.  Чоловіка цього звали Вільям Колґейт – багато-хто з вас, можливо користується зубною пастою його компанії.

Ми, звісно, нині не такі багаті, яким був став Вільям Колґейт.  Але ми також сьогодні визнаємо і сповідуємо одну важливу істину, про яку нам звіщає через Апостола Якова Господь Святий Дух. Він каже: «Не обманюйтесь, брати мої любі! Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил». Обманутися, насправді, дуже легко.  Ми можемо подумати, що якесь добро ми отримали чисто випадково. Або ж ми можемо подумати, що добро, яке ми отримали, яким ми володіємо, ми здобули винятково власною працею, талантами і вміннями і Бог тут – ні при чому. Ми можемо впадати в масу інших оман та ілюзій, аби переконувати себе в тому, що до Бога все наше добро немає жодного відношення.

Гріх, диявол і світ намагаються з усіх сил затулити Бога, як єдиного Подателя добра. Вони розуміють, що коли ви пам’ятатимете, звідки іде все ваше добро, ви будете не просто зосереджуватися на Богові.  Ви не просто будете думати про Нього, співати Йому хвалу, читати частіше молитися і читати Його Слово – Біблію.  Ви також будете дякувати Богові власними пожертвами і, можливо, захочете повторити приклад Вільяма Колґейта, розпочинаючи з повернення Господу принаймні десятини ваших прибутків.  

Гріх, диявол і світ не хочуть, аби ви цього робили.  Вони не хочуть, щоб ви давали пожертви в церкву, адже церква проголошує Євангеліє.  Церква засуджує гріх.  Церква на чисту воду виводить диявола і світ із їхніми підступами та спокусами.  І найголовніше – Церква проголошує Євангеліє – Добру Новину про Ісуса Христа.  Вони добре знають, що через проповідь Євангелія Христового Господь Святий Дух творить віру і визволяє душі від вічної погибелі.  

Через це і гріх, і диявол і світ підбурюють нас до невдячності до Бога, до того, аби ми не підтримували грошима служителів.  Повірте, що диявол дуже добре знає слова Апостола Павла: «Кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений. Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?... Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим. 10:13-15, 17).

Любі християни, власне через Слово Христове, яке лунало до нас у водах Хрищення, у проповіді Божого Слова принесло нам найбільший можливий дар з усіх – Христа, а з Ним і в Ньому – прощення усіх наших гріхів і провин, праведність і вічне життя. В Отця нашого Небесного, каже Апостол, «нема переміни чи тіні відміни». Якщо ми можемо одного дня мати добру волю і бажання зробити комусь добро, а потім з різних причин ту волю змінюємо, як не на протилежну, то на нейтральну і повну бездіяльність, то в Отця такого ставлення немає.  Отець Небесний завжди бажає вам добра.  Отець Небесний бажає добра всім людям і «хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тим. 2:4).

Найбільший дар нашого Отця Небесного, Христос, прийшов до всіх людей.  Але отримують цей дар лише ті, кого Отець породив словом правди. Невіруючі не отримують головного дару від Бога – Христа.  Навіть якщо вони про Христа чули, навіть якщо вони не заперечують Його існування, не віруючи в Нього, не покладаючи на Нього усієї своєї надії як в цьому житті, так і у вічності, вони не мають прощення гріхів, а мають натомість суд і вічні муки в пеклі.

Але зовсім інша доля у вас, любі брати і сестри. Апостол Яків каже, що Отець «нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його». Ви можете не пам’ятати цього народження. Можливо воно сталося ще коли ви були немовлям – коли на вас Слово вилилося у водах Хрищення. Можливо це сталося на урочистій службі Божій, коли проповідувалося Євангеліє.  Можливо це народження сталося у приватній бесіді з християнським другом або християнською подругою, коли він або вона проголосили вам чудове Євангеліє про Христа, Який помер за всі ваші гріхи і воскрес для вашого виправдання.

Але якими б не були обставини вашого народження, про яке сьогодні нагадує вам Христів Апостол, незаперечним є одне: вас породив Бог і породив Він вас словом правди, тобто Євангелієм про Христа, нашого єдиного Спасителя. Тепер ви – не просто грішник або грішниця. Тепер ви – прощений грішник і прощена грішниця.  Ваші гріхи Христос обмив Своєю святою кров’ю на Голгофі. Тепер ви – не підсудний або підсудна, а виправданий або виправдана дитина Божа.  За вас був розп’ятий Сам невинний  Божий Син, Його досконала жертва була Богові угода і прийнятна. Його воскресіння – доказ того, що кожен, хто вірує в Христа – виправдана дитина Божа, якій так само належить і воскресіння, і вічне життя, і невід’ємна частка в Царстві Божому.

Плани для вас, любі християни, Бог має вже нині.  Адже Апостол каже, що Він породив нас Євангелієм, аби «ми стали якимсь первопочином творів Його». Ви – викуплені Христом. Ви – діти Божі. Це означає, що ви також є представниками Божими в цьому грішному світі. Ви, звісно, пам’ятаєте, приказку: «Які ворота – такий тин, який батько – такий син». Так і світ робить висновок про Бога, дивлячись на Його дітей.

Пам’ятаєте історію про Вільяма Колгейта? Кожного разу, коли будете купувати зубну пасту «Колгейт» або якийсь інший продукт з його компанії, згадайте про його відданість Богові та Його справі. Він не лише віддавав значну частку своїх грошей на потреби Євангелія, але й десята частина всіх виробів його компанії теж ішла на прославлення Бога – безкоштовно передавалася на потреби нужденних.

Сьогодні Господь Святий Дух через Апостола Якова кличе нас жити по-іншому, ніж живе світ.  Він не лише кличе нас жити, але й дає нам для цього силу – щодня зміцнюючи нас через Своє святе Слово та щоразу додаючи нам міці Христовими істинними тілом і кров’ю у хлібі та вині Святої Вечері.

Він каже: «Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати». Звісно, кожна людина цінує добрих, уважних слухачів. Навряд чи ви захочете розмовляти з людиною, яка вас не вислуховує, весь час вас перебиває, або весь час намагається говорити щось своє.  Але Апостол тут має на увазі щось більше – Господь хоче, аби ми були швидкі до слухання того, що каже насамперед Бог.  Як Він до нас промовляє?  Через Своє Слово – через Святе Письмо Старого і Нового Заповіту.  Він хоче з нами спілкуватися і окрім крайніх випадків, Він вибирає для цього Біблію.   Беріть приклад з Господа.  Згадайте, скільки разів Він вас перебивав, коли ви до Нього молилися? J

Звісно ж таким чином Господь навчає нас бути уважними слухачами в цілому і «забарними говорити». Господь каже в іншому місці через Апостола Павла: «Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати» (Кол. 4:6). Такого не буває в людини, яка спішить висловити власну думку, ще не сформулювавши її.  Господь дає нам Свою мудрість і Він хоче, аби з іншими людьми ми ділилися не глупством, не нісенітницями, а Його мудрістю, Його Словом.  Так робить Син Божий – так роблять Його учні.

Так само Господь Святий Дух дає нам сили для третього плоду віри. Він каже, щоб ми були: «повільні на гнів». Чому? «Бо гнів людський не чинить праведності Божої». Гнів робить з Каїна-задрісника братовбивцю. Гнів робить сильного слабким, як каже мудрий Соломон: «Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста» (Прип. 16:32). Гнів – отрута для християнської спільноти і християнської дружби. Гнів відбирає від нас праведність Христову і кидає до гріха.  За гнівом, як за стіною зручно ховаються диявол, ад і смерть.

І навпаки Апостол кличе нас: «Тому-то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі». Господь Святий Дух – реаліст в оцінці нашого теперішнього стану.  Допоки жива наша стара плоть, у ній буде якийсь залишок гріха. Але це не означає, що, виявляючи терпеливість до інших, ми повинні терпіти власний гріх.  Навпаки, Апостол каже, аби ми відкидали всякі огидні пропозиції нечисті та злостивості, а натомість покірно, із лагідністю , охоче плекали Євангеліє, бо воно може спасти ваші душі, бо воно, як каже Апостол Павло: «сила Божа на спасіння кожному, хто вірує» (Рим. 1:16).


Любі брати і сестри, ми маємо стільки всякого добра.  Усе це добро – подарунок нашого люблячого Отця Небесного. Найбільше наше добро – Ісус Христос.  Шануймо нашого люблячого Отця своїм життям і своїми пожертвами, як славив Бога Вільям Колґейт, допоки ми живемо в цьому тілі і в цьому світі. І з лагідністю та спокоєм чекаймо на повернення Христа у славі і на наше воскресіння. Бо Христос воскрес! Воістину воскрес!  Амінь.

Немає коментарів: