Рости на спасіння (проповідь)

пʼятниця, 9 травня 2014 р.

Прабатьківський гріх донині - реальний і головний гріх

     Святе Письмо навчає про те, що не лише фактичні гріхи конфліктують із божественним Законом і дійсно є гріхами, які людський розум визнає до певної міри, але що також спадкове зло прабатьківського гріха, яке всі люди, народжені природним чином, несуть із собою ще від самого їхнього зачаття і народження, і яким спотворюється і знищується вся їхня природа є.... по-правді гріхом, який протирічить Закону Божому і заслуговує на вічне покарання.
     Фактично - це головний гріх, з якого, як і з кореня, джерела і причини походять усі інші гріхи, як на цьому наголошують тексти-докази у попередньому вірші.  Лютер також мав це на увазі, коли називав те прабатьківське зло природним гріхом або ж гріхом природи і так само особистим гріхом або ж гріхом людини. На увазі він мав саме те, що у невідродженої людини це означало не лише те, що думки, бажання, слова та вчинки є злом чи гріхом, але що також сама природа або ж людина вражена цим гріхом наче отрутою і є спотвореною чи пошкодженою.

       Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства

Немає коментарів: