Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 1 травня 2014 р.

Коли добре діло справді добре

             Мусимо ми заплющувати очі, не дивитися на діла, великі вони чи малі, шановані чи зневажені, духовні, світські, чи які б вони не були або який вигляд і назву можуть вони мати на землі, а дивитися мусимо ми на заповідь і на послух у ділах.  Чи тобою керують?  Тоді діло твоє також справді правильне і дорогоцінне і цілковито благочестиве, хоча й здається воно незначним, як соломинка.  Проте, якщо послух Богові і Божим заповідям над тобою не панують, тоді діло – неправильне, а засуджене, і диявольське, хоча й може воно буде настільки великим, що воскрешатиме померлих.  Бо постановлено, що Божі очі дивляться не на діла, а на послух у ділах.  Тому Його воля на те, аби ми дивилися на Його заповідь і наше покликання, про яке Св. Павло каже в 1 Кор. 7:17: «Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив».  І Св. Петро каже, що ви повинні бути настільки вірними , добрими пастирями або адміністраторами всілякої благодаті Божої, щоби кожен з вас міг служити іншому і допомагав йому тими засобами, які отримав (1 Петр. 4:10).  Як бачите, тут Петро говорить про благодать і дари Божі, не один дар, а всілякі дари і кожна людина повинна піклуватися про свій дар, розвивати його та через ці дари служити іншим людям.

Мартін Лютер, з проповіді на День Св. Євангеліста Івана 

Немає коментарів: