Розум, воля та серце людини (перед тим, як їх просвітлив Святий Дух, незалежно від того, якими вони були після першого народження) не можуть нічого додати, а чи співпрацювати у створенні та встановленні віри (1 Коринтян 2:14; 2 Коринтян 4:4; 5 Мойсея 4:4). Бо за природою розум суперечить вірі (Луки 24:25, 1 Коринтян 2:14). Тому його потрібно полонити послухом Христовим (2 Коринтян 10:5).Проте віра не існує без певних переживань чи дій розуму, волі та серця людини. Бо вона є нічим іншим, як згодою розуму і довірою волі, покладанням, осяганням, прийняттям та застосуванням обітниці благодаті до себе. Щодо іншого, то людина не може власними природними силами зачати, розпочати та довершити такі переживання, як і не може їх мати вона сама по собі. Це - особливий Божий дар, який чинить усе це в розумі, серці та волі людини силою і ділом Святого Духа.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар