Рости на спасіння (проповідь)

середа, 30 березня 2016 р.

Бог справедливості і Бог любові

16Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі, 17бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій, 18щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.

Міста всередині меж Ханаану не отримували такого милосердного ставлення. Хіттеяни, амореяни, ханаанеяни, періззеяни, хіввеяни та євусеяни згадувалися раніше як народи, яких Ізраїль мав винищити з-посеред краю, бо вони вестимуть Ізраїль до того, щоб він покинув свої взаємини зі своїм заповітним Богом.
Сучасний читач може спитатися: «Як ми гармонізуємо Новозаповітне твердження, що Бог є любов із цим наказом винищувати ханаанеян і вбивати мечем навіть дітей ворога?»
Народи, які жили в Ханаані, були винятково нечестивими і Господь чітко пояснив, що Він забере їх із краю через їхню нечестивість (Буття 15:16). Заборонивши серію незаконних статевих взаємин, Мойсей сказав попередньому поколінню Ізраїлю: «Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами. І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, – і та земля виригнула мешканців своїх! … Бо кожен, хто зробить одну зо всіх тих гидот, то душі, що роблять, будуть винищені з-посеред їхнього народу» (Левита 18:24, 25, 29). Хіба ці народи того не знали? За життя Авраама в Салемі священиком був Мельхиседек, що свідчить про те, що в краю були віруючі (Буття 14:18-20). Новий Заповіт описує Авраамового племінника Лота, як праведного «змученого поводженням розпусних людей, бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні» (2 Петра 2:7, 8). Патріархи намагалися мати позитивний вплив на цей край, хоча цей відбувалося за декілька століть до Мойсея.
Бог є Бог справедливості, як і Бог любові. Наголошувати на одній особливості Його особистості за рахунок іншої створює неповну картину. Він простить, але Він також покарає тих, що відкидають Його любов. Грішник, який презирливо ставиться до Бога, може розраховувати лише на Божу справедливість.
Бог наводив суд на величезні маси людей і в інші пори історії. Весь світ Він був зруйнував у потопі, окрім Ноя і його сімї. Він злив палаючу сірку на Содом і Гоморру і врятувався лише Лот із сім’єю. Господь міг надіслати на Ханаан хворобу, голод або інші «природні» катастрофи, але за інструмент суду Він обрав Ізраїль. Одне покоління ханаанеян за іншим передавало нечестиві звичаї своїх батьків, аж допоки Бог не навів на них суду.
Чи розкаялися б мешканці Ханаану, якби Господь продовжив до них Його час благодаті? Господь не хоче, аби хтось загинув, але хоче Він, щоб усі прийшли до покаяння, але закінчується навіть Його вражаюче терпіння (2 Петра 3:9, 10). Спаситель-Бог мусив був вдатися до такого крайнього заходу, аби захистити віру Свого народу і зберегти Свої обітниці. Життя поряд із таким очевидним поганством було би раком, що зруйнував би віру Ізраїлю. Пізніша історія Ізраїлю засвідчила, що вони не цілковито винищили інші народи з краю і ті народи послужили для Ізраїлю фатальною приманкою. Якби Господь промовчав і дозволив Вааловому поклонінню знищити усякий слід Його обітниці, то Ісус Христос ніколи б не народився і не жив, і не помер за вас і мене.

Марк Е. Браун, з Народної Біблії: коментарі на Повторення Закону  (20:16-18).

Немає коментарів: